У справі «Роттердам+» оголосили 15 нових підозр
Під підозрою колишні та чинні посадовці


Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру ще 15 особам, причетним до запровадження та дії формули «Роттердам+», через яку впродовж 2018-2019 років споживачам електроенергії було завдано збитків на понад 20 млрд грн.
Про це йдеться у повідомленні НАБУ.
Зазначається, що це — другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. Розслідування першого, за підозрою шести осіб, — щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016–2017 років — завершили у вересні 2022 року.
Коло підозрюваних у новому епізоді включає:
- двох колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
- шість колишніх членів НКРЕКП;
- трьох чинних членів НКРЕКП;
- одного чинного та одного колишнього працівника НКРЕКП;
- чинного та колишнього посадовця групи приватних теплогенеруючих компаній.
Шестеро з цих осіб, які, за версією слідства, усвідомлено взяли участь у злочині, одержали нові підозри за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.
Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись голосували за затвердження так званої формули «Роттердам+», кваліфікували за ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України. Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам.
За версією слідства, у так звану формулу «Роттердам+», заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме — на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. У результаті, як вважають НАБУ і САП, кінцеві споживачі протягом 2016–2019 років переплатили понад 39 млрд грн, що підтверджується висновком експерта.
У НАБУ стверджують, що слідство має докази, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки.
«Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності», — зазначили в НАБУ.