Верховна Рада 249 голосами, 13 квітня, ухвалила в цілому рішення переписати бюджет країни на 2020 рік. Нові цифри розробили з огляду на скорочення ВВП на 3,9 %, падіння доходів на 120 млрд грн і зростання дефіциту держбюджету. Рішення підтримали 226 нардепів від «Слуги народу» і 15 членів групи «Довіра». Про те, яких змін очікувати українцям, йдеться в матеріалі «Обозревателя».
Українців у 2020-му чекає подорожчання долара, істотне зростання цін і масштабна економія. Зарплати чиновникам, нардепам та держменеджерам уріжуть, а громадяни зіткнуться з безробіттям і падінням доходів. Економіка вперше за кілька років істотно скоротиться.
Новий макропрогноз
- ВВП (прогноз на 2020 рік) скоротиться на 3,9 %;
- ціни зростуть на 8,7 % (раніше планували 5,6 %);
- курс гривні становитиме 29,5 грн/$ (замість 27 грн/$);
- середня зарплата за місяць — 11 тис грн (з урахуванням інфляції не зміниться, як порівняти з 2019 роком);
- рівень безробіття — 9,4 % (на 1,3 % процентний пункт більше, ніж у 2019 році);
- доходи бюджету скоротяться на 120 млрд грн;
- дефіцит бюджету може зрости учетверо (понад 200 млрд грн).
Зважаючи на оновлені показники, виконати бюджет на 2020-й неможливо. Водночас у пояснювальній записці до описаних змін додали: вже з другої половини року очікується відновлення економічного зростання та його пришвидшення упродовж наступних років.
Що та як змінять:
- освіта та наука — мінус 3 млрд грн;
- пільги та субсидії — мінус 8,2 млрд грн;
- Державний фонд регіонального розвитку — мінус 2,6 млрд грн;
- Держслужба статистики — мінус 1,2 млрд;
- Міністерство розвитку громад та територій — мінус 1,8 млрд грн;
- Міністерство культури — мінус 7,2 млрд грн;
- охорона здоров’я — мінус 922 млн грн;
- Державне агентство інфраструктурних проєктів — мінус 959 млн грн;
- збільшили на 2 млрд грн доходи держбюджету від Нацбанку — з 40,7 до 42,7 млрд грн;
- зменшили бюджет на Фонд боротьби з коронавірусом — з 97,06 млрд до 64,67 млрд грн;
- збільшили витрати на виконання рішень судів міжнародних інстанцій (на 1,08 млрд грн);
- виділили 4,9 млрд грн на Фонд регіонального розвитку;
- обмежили місячні доходи керівникам, членам наглядових рад, нардепам, суддям і прокурорам — не більш як 47 тис грн на місяць.
Кому уріжуть зарплати
На період карантину судді, прокурори, чиновники та навіть народні депутати повинні отримувати зарплати в розмірі до 10 мінімалок (47 тисяч гривень) — йдеться в документі.
«Зазначене обмеження не застосовується під час нарахування заробітної плати особам, які безпосередньо задіяні в заходах, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, що спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема в Операції Об’єднаних сил (ООС)», — йдеться в оновленому бюджеті.
Що змінилося з попереднім проєктом
- Фонд на боротьбу з коронавірусом знизили на 2 млрд (тепер 64,9 млрд грн);
- аграріям повернулися дотації в розмірі 4 млрд грн (хотіли 2,5 млрд);
- на Національну службу здоров’я виділили 15,8 млрд грн;
- на 29,7 млрд грн збільшили бюджет Пенсійного фонду;
- на обслуговування держборгу виділили додатково 3,3 млрд грн.
Знайшли гроші на аграріїв і біатлонний комплекс
Незважаючи на урізання витрат, деякі необов'язкові витрати залишили. Наприклад, новий бюджет передбачає виділення міській раді Яремчого в Івано-Франківській області 70 млн гривень на будівництво біатлонного комплексу. «Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Яремче (для Поляницької сільської ради) на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області», — йдеться в повідомленні.
Також залишили 4 млрд грн для аграріїв. Ці гроші як підтримку традиційно отримують українські агрокомплекси.
Перегляд головного фінансового документа в такому вигляді не підтримує опозиція. Наприклад, п’ятий президент Петро Порошенко заявив, що пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують досягнення реформ, які впроваджувалися протягом 2014–2019 років — зокрема децентралізації, реформи освіти та медичної системи.
«131 млрд зовнішніх запозичень української держави базуються виключно на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ. »Європейська солідарність« була де-факто єдиною політичною силою, яка вимагала, щоб розгляд пропозицій щодо секвестру бюджету, який зробила влада, обов’язково передував розгляду банківського закону, який є в переліку питань отримання Україною траншу МВФ та у справах захисту України від дефолту», — нагадав Порошенко.