Російський диктатор володимир путін ухвалив остаточне рішення про вторгнення в Україну в лютому-березні 2021 року. Мотивами стали особиста образа та жага помсти, а «останньою краплею» – закриття медіаактивів його кума Віктора Медведчука.
Про це з посиланням на власні джерела повідомило російське видання «Верстка». Зазначається, що перші навчання військ РФ біля кордонів України пройшли вже через місяць, а за три місяці до повномасштабного вторгнення чиновники та силовики обговорювали, як ділитимуть Україну між великими корпораціями.
Ще після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського у Кремлі сподівалися переграти недосвідченого політика, але той виявився «непростим переговорником». Через це, за словами співробітника передвиборчого штабу Зеленського, «Путін, який спустився з гори, щоб прийняти капітуляцію України, за фактом опинився в ролі покинутої нареченої». У підсумку кремлівський лідер зачаїв образу та вирішив помститися.
За словами співрозмовників розслідувачів, на рішення путіна вплинув і сам Медведчук, який вводив диктатора в оману, розповідаючи про проросійські настрої в Україні. В результаті президент ha серйозно розраховував на підтримку населення по всій Україні, про яку йому розповідав довірений кум.
Вирішальну роль, за даними видання, в ухваленні президентом рішення про «спецоперацію» відіграла ще одна людина – олігарх Юрій Ковальчук, який єдиний не виходив із резиденції путіна, щоб не проходити карантин.
«Путін у цей момент був обмежений у спілкуванні з адекватними людьми. Він намагався не зустрічатися ні з ким, а якщо зустрічався, за 14 днів карантину люди настільки звіріли, що нормальна розмова не складалася. До того ж зустріч на відстані 15 метрів не передбачає довірчого спілкування», – розповіли джерела.
Тому Ковальчук, який ніколи не приховував своїх антизахідних настроїв, зміг переконати Путіна, що Європа розділена протиріччями, і зараз найкращий час для швидкої операції.
Читайте також: голова МЗС розповів, навіщо росія продовжує війну проти України.
З липня 2021 року ФСБ РФ почала готуватися до окупації України. Співробітників навіть поділили по областях нашої країни, окремі люди займалися питаннями, пов'язаними з українським парламентом, окремі – критичною інфраструктурою. Внаслідок простих підрахунків розслідувачі дійшли висновку, що довгої війни росіяни не планували.