За все треба платити: юрист розповів про "підводні камені" у нововведеннях в сфері ЖКГ

За все треба платити: юрист розповів про "підводні камені" у нововведеннях в сфері ЖКГ

Юрист пояснив, як потрібно діяти, якщо комунальні послуги подаються неякісно.


9 листопада Верховна Рада України ухвалила новий закон «Про житлово-комунальні послуги», який спрямовано на демонополізацію ринку житлово-комунальних послуг.


Новий закон про житлово-комунальні послуги набере чинності через три місяці після його офіційної публікації.  Фактично це закон про демонополізацію ринку житлово-комунальних послуг, адже він вбиває монополію ЖЕКів, а споживачі отримують можливість і право укладати угоди з тими постачальниками, яких самі оберуть, на тих умовах, на які зможуть впливати. 


Закон є частиною великої реформи ЖКГ, яку спільними зусиллями просувають уряд та парламент. Своєю чергою, за словами юриста Лаврентія Цурука, темою нового закону є те, що за все треба платити, пише ТСН новини.


«Люди багато обговорюють пеню, яку прийдеться платити за прострочену комуналку. Вона не велика, всього 3,6 % в рік, а це не багато, тому що реальний ріст цін набагато вищий. Але можна бути впевненими, що її будуть піднімати. Адже наразі вона для того, щоб люди звикли її платити. Я би не радив розслаблятися і все ж знати, що пеню нам встановили. А от відповідальності постачальників, то ніякої, на жаль, нема. Відтепер вони можуть скрізь говорити, що в них аварія, ремонт, а на час ремонту вони ніякої відповідальності не несуть. Я вважаю, що це несправедливо, тому що постачальник – це підприємство, яке зобов’язується нам надавати послуги і вони повинні нести відповідальність, а, на жаль, цього немає», - розповів він. 


Окрім того, юрист пояснив, як потрібно діяти, якщо комунальні послуги подаються неякісно.


«Що стосується фіксації неякісних комунальних послуг, то раніше у попередній редакції закону, яка діяла, там була доволі складна, але діюча процедура складання актів претензій, це тривалий процес, але воно працювало, у новому законі вона перенесена, але ще більш ускладнена. Там написано, що після того, як ти складаєш акт претензію, ти рекомендованим листом направляєш його постачальнику, а це теж трішки треба заплатити, а ця акт-претензія вважається погодженою, якщо постачальник не надав жодної відповіді, він надав відповідь – то все, йди в судах там щось доказуй, а ніхто ж у суди ці ходити не буде», - прокоментував він.


Також юрист розповів про зону відповідальності.


«Важливий дуже момент: якщо раніше постачальники тепла відповідали за температуру в наших квартирах, то відтепер вони відповідають тільки за температуру теплоносія, який вони подають в мережу до прибудинкової території нашого будинку, а далі вони вже не відповідають. Тобто вони подали гарячу воду, а далі у нас в квартирі батарея холодна, то плати як за гарячу», - сказав він. 


У такому випадку, питання ремонтів всього що всередині нашої прибудинкової території буде вирішуватимуться самими співвласниками будинку. Тобто вони самі повинні «скидатися» грошима і вирішувати ці питання.


«Що стосується лічильників, то протягом наступних декількох років встановлять усім лічильники. Тобто встановлять на всі будинки лічильники і у всі приміщення, квартири, скрізь поставлять лічильники. Але ці лічильники будуть встановлені не за рахунок постачальників, а за наш рахунок. Я погоджуюся із людьми, які кажуть, що це гра в одні ворота», - пояснив Цурук.


Також споживачам треба запам’ятати новий термін – Управітель.


«Це фактично особа, яка керує будинком і від нашого імені буде вчиняти різні важливі дії. Також вводиться така професія, у ВНЗ людей навчатимуть, як керувати будинками. Також є плата передбачена для управлінської компанії. Тема нового закону: за все треба платити. Я знайшов єдиний позитив. Ми до цього часу не можемо перевіряти, з чого складається цей тариф, у нас нема будь-яких важелів. Визначили нам орган, куди скаржитися. Скаржитися треба в Держпродспоживслужбу – колишня служба захисту прав споживачів», - додав юрист.