Україна, як і весь світ, готує свою медсистему до можливих нових пандемій інфекційних хвороб, у тому числі й «хвороби Х» - так називають потенційну загрозу невідомого патогену, яку вчені всього світу спільно намагаються завчасно спрогнозувати, щоб миттєво застосувати всі наявні ресурси для боротьби з нею.

Свого часу пандемія COVID-19 також була «хворобою Х». Підготовка до можливих пандемій складається із трьох компонентів.

Про це розповів під час брифінгу міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, повідомляє пресслужба МОЗ.

 “Україна є частиною глобального механізму. Політична та галузева співпраця — це те, що дозволяє нам всім підготуватися якомога краще. Зокрема, йдеться про оперативну розробку високоякісних діагностичних, терапевтичних засобів та вакцин. Зараз мова про 100 днів на випадок наступної епідемії”, - наголосив міністр.

Віктор Ляшко зауважив, що існує три компоненти, які свідчать про готовність системи охорони здоров’я до викликів будь-яких епідемій: люди (кадровий потенціал), сильна лабораторна мережа, яка працює за міжнародними стандартами, та глобальне партнерство. Україна розвиває кожну з них.

Що стосується розвитку кадрового потенціалу, то за останні 5 років 167 українських фахівців пройшли міжнародні навчання з польової епідеміології. Кожного року кількість інтернів, які вступають на спеціальність «Eпідеміологія», збільшується. У 2020 році — 14 інтернів, у 2022 — 70 інтернів, і така тенденція зберігатиметься. 

Одна з найбільших глобальних загроз людства наразі — стійкість до антибіотиків. Тобто коли наявні ліки перестають діяти. У 2019 році майже 5 мільйонів смертей були повʼязані з антибіотикорезистентністю, більше ніж мільйон смертей були безпосередньо спричинені нею. 

Щоб протистояти цій загрозі, лише за останні 2,5 роки кількість бактеріологічних лабораторій збільшилась в Україні майже вдвічі — з 37 до 69, посилено дозорний епіднагляд за антимікробною резистентністю (зокрема, у поранених під час війни). 

Також в Україні діє Національна вірусологічна референс-лабораторія ЦГЗ та Одеська субрегіональна лабораторія, які мають акредитацію ВООЗ. Їхня діяльність відповідає найвищому рівню ефективності та якості за міжнародними стандартами. Це дозволяє нашим фахівцям працювати «за одними правилами зі світом» — використовувати сучасні реагенти та слідувати міжнародним протоколам, оперативно обмінюватися даними. 

Нацлабораторія входить до Європейської регіональної лабораторної мережі ВООЗ. Це діагностики небезпечних інфекційних хвороб, які швидко передаються і здатні спровокувати епідемії: поліомієліту, кору, краснухи, грипу, особливо небезпечних вірусних інфекцій (гарячок денге, Західного Нілу та інших хантавірусних інфекцій).

Читайте також: у двох західних областях люди почали хворіти на новий штам коронавірусу «Дженні»

Міністерство охорони здоров’я тісно співпрацює з ВООЗ, центрами контролю та профілактики хвороб Європи та США, Управлінням Єврокомісії з питань готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я та реагування на них (HERA). Україна попри війну крок за кроком посилює цей потенціал та міжнародне партнерство.