18 листопада ГО “Антикорупційний штаб” провела пресбрифінг “Львівщина в червоній зоні. До чого тут корупція?”. Команда презентувала результати аналізу видатків Львівщини на COVID-19 і розповіла про типові корупційні схеми в регіоні. Про це повідомляє пресслужба ГО.

На боротьбу з пандемією державні установи та медичні заклади Львівської області витратили понад 630 млн гривень. “Таким чином, на одного хворого припадає приблизно 17,5 тисяч гривень. Попри це згідно з нашою аналітикою отриманих скарг приблизно третина жителів Львівщини, потрапивши до лікарні, була вимушена платити за лікування”, — поділився виконавчий директор Антикорупційного штабу Сергій Миткалик.

Держбюджет — не єдине джерело фінансування на Львівщині. “Не менше 60 мільйонів гривень в медицину інвестував бізнес”, —  зазначає начальник управління економіки Департаменту економічного розвитку ЛМР Олег Забарило.  “Також міська рада виділила 37,6 млн гривень на забезпечення закладів охорони здоров’я медикаментами та засобами індивідуального захисту”, — повідомила начальниця планово-фінансового відділу Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики ЛМР Марта Матюшко.

Яка ж ситуація з прозорістю закупівель в закладах охорони здоров’я?

За словами керівника ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослава Сімки, часто спостерігаються ситуації, коли медичні препарати та обладнання закуповують за завищеними цінами. Очевидно, замовники погоджуються на укладення таких договорів не через необізнаність, а з умислом. Адже з’ясувати ринкову ціну товару — не важко. Наприклад, Сокальська лікарня при покупці одноразових комбінезонів заплатила на 100 тисяч гривень більше за ціну виробника. Головна лікарка каже, що їм не вдалося знайти дешевшої сертифікованої продукції. Втім, антикорупційні організації переконані, що за такими фактами стоять корупційні інтереси, і вони мають розслідуватися правоохоронними органами.

Чому попри значні витрати лікарні досі забезпечені нерівномірно, а смертність на Львівщині чи не найвища в Україні?

Марта Матюшко зазначає, що з 1 квітня 2020 року всі заклади охорони здоров’я перейшли на фінансування від Національної служби здоров’я України, міська рада тепер не має впливу в цьому питанні.

“Також однією з причин нерівномірного забезпечення лікарень, за словами пані Марти, може бути неповний список COVID-товарів та послуг, які закуповують за спрощеною системою (постанова № 225 КМУ). Таким чином, ліки, які не внесені до цього переліку, але потрібні для лікування, повинні пройти повний цикл закупівель. Це займає час.  Можливо, звернення до МОЗу з проханням розширити цей список допоможе в боротьбі з другою хвилю пандемії”, — додає Марта Матюшко.

Високу смертність пояснити на даний момент важко, — кажуть у відділі Управління охорони здоров’я. Можливо, це пов’язано з міграцією в регіон: люди працюють у Польщі, а лікуються в Україні. Також вік та супутні хвороби можуть мати значення. Проте, це питання не досліджувалося на належному рівні.

Зазначимо, що пресбрифінг був проведений з метою отримати відповіді на найбільш поширені питання, які користувачі надсилають на  Карту коронавірусних закупівель — унікальний діджитал-інструмент, з допомогою якого кожен може повідомити про корупцію та дізнатися про витрати власної лікарні.

“Карта була створена для контролю бюджетних витрат на боротьбу з пандемією. Вона охоплює всю територію України: від міст-мільйонників до маленьких сіл. Завдання інструменту — зробити процес закупівель апаратів ШВЛ, медичних масок, рукавичок, максимально прозорим, аби кожен українець міг перевірити медичні закупівлі свого міста”, — розповів Сергій Миткалик.