Впродовж останнього тижня в Україні спостерігається суттєвий зріст готівкового курсу валют: це повʼязано з панічними настроями та «картковим туризмом». Про це у матеріалі ЕП розповів заступник голови Національного банку Юрій Гелетій.

Так, долар в обмінниках подорожчав з 35,2/35,35 грн 5 липня до 37,43/37,65 грн 13 липня.

Тенденція до знецінення гривні почалася у небанківських обмінниках, проте дуже швидко поширилася на банківські. А деякі банки вже встановлюють курс готівкового долара на рівні понад 38 гривень.

Два курси в Україні

Починаючи з 24 лютого валютний ринок в Україні фактично припинив своє існування. Національний банк зафіксував офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. За цим курсом імпортери можуть купувати валюту для ввезення товарів в Україну, а експортери обмінюють свою валютну виручку на гривні.

Саме експортери та імпортери формували переважну частку пропозиції та попиту на валютному ринку і наразі вони не не впливають на формування курсу. 

Змінюється курс лише на готівковому сегменті ринку, участь у якому бере населення. Ці коливання не відображають загальної ситуації в економіці, а свідчить про баланс попиту та пропозиції на готівкову валюту серед громадян.

Кінець «картковому туризму»

Першою причиною нинішнього стрибка курсу готівкової валюти у Нацбанку називають рішення найбільших за кількістю клієнтів банків зрівняти свої курси за картковими операціями з готівковим курсом.

Цей крок спровокував дефіцит готівкової валюти в Україні, адже «карткові туристи» забезпечували значну частку пропозиції валюти на ринку. Попри це у Нацбанку вітають це рішення великих банків.

«Це необхідний крок для боротьби з »картковим туризмом« – схемою, відповідно до якої громадяни знімали валюту за кордоном за »кращим« курсом і потім продавали її в Україні, й таким чином заробляли», — вважає Юрій Гелетій.

Оскільки експорт в Україні відновлюється повільно, то на оплату розрахунків зі зняття готівкової валюти за кордоном Нацбанк витрачав золото-валютні резерви України. Їхній обсяг у червні продовжував стрімко знижуватися та впав одразу на 9%.

«Відповідно припинення »карткового туризму« сприятиме уповільненню зниження міжнародних резервів, які сьогодні дають змогу безперебійно здійснювати оборонні закупівлі, імпорт продукції, розрахунки за кордоном тощо», — додає він.

Нагадаємо, що з 20 травня НБУ дозволив українським банкам вільно встановлювати курс готівкової валюти. До цього банківський курс не міг перевищувати офіційний більш ніж на 10%. Попри це, частина великих банків залишила курс за картковими операціями на низькому рівні.

Так, 6 липня ПриватБанк, а згодом і Монобанк, вирішили встановити за картковими операціями такий же курс, як і курс готівкової валюти.

Спекулятивні коментарі та психологічний фактор

Основною причиною зростання курсу валют на готівковому ринку у Нацбанку вважають навіть не зниження пропозиції у заявку з припиненням схеми «карткового туризму», а психологічний чинник.

«Що відбувалося наприкінці минулого тижня? Гривня почала потрохи просідати, і на цьому тлі у медіапросторі почали з'являтися коментарі про майбутнє значне послаблення гривні. Це тим чи іншим чином вплинуло на настрої населення та сприяло пожвавленню попиту на готівкову валюту», — зазначає Гелетій.

Він вважає, що реально спрогнозувати, яким буде курс долара у майбутньому неможливо, адже наразі він залежить від дуже великої кількості факторів: ситуації на фронті, ритмічності надходження міжнародної допомоги, економічних та інших чинників.

«Тому частина з відповідних коментарів були спекулятивними», — резюмує заступник голови НБУ.

Курс може рухатися в обидва боки

Національний банк традиційно не дає прогнозів щодо того, яким буде курс валют у майбутньому. Однак там не припиняють нагадувати, що гривня може як знецінюватися, так і зміцнюватися.

«Також хочу нагадати, що курс у готівковому сегменті валютного ринку може як послаблюватися, так і зміцнюватися – саме так і працює ринкове ціноутворення. Це ми бачили у перші місяці війни, це ж відбувалося у травні-червні», — підкреслює Гелетій.

Він вважає, що й цього разу ситуація з ростом курсу валют на готівковому ринку може змінитися. «Відповідна ситуація є тимчасовою й коливання зменшаться у міру насичення пропозиції».

Що НБУ та уряд роблять для підтримки гривні?

По-перше, 20 травня НБУ дозволив банкам вільно встановлювати курс валют у своїх готівкових обмінниках. Після цього банки почали конкурувати з небанківськими обмінниками і курс в останніх почав знижуватися. Водночас обсяги операцій з торгівлі готівковою валютою між банками та населенням суттєво зріс.

«Це рішення дало результат, й середньоденний обсяг торгів між банками та клієнтами у готівковому сегменті валютного ринку після 20 травня зріс більш ніж у чотири рази порівняно з першими двома декадами травня – до 38 млн дол. США, а в червні – до майже 80 млн дол. США», — підкреслюють у Нацбанку.

По-друге, на початку червня НБУ підняв рівень облікової ставки з 10% до 25% річних.У регуляторі очікують, що після цього гривневі інструменти, такі як депозити та ОВДП, будуть дорожчати та стануть привабливішими для населення. Як наслідок, люди купуватимуть менше валюти і створюватимуть менший тиск на курс.

«Процес підвищення ставок за депозитами вже розпочався. Водночас банкам потрібен час, щоб адаптувати новий рівень облікової ставки у свої інструменти фондування. Ми також перебуваємо у діалозі з Міністерством фінансів та очікуємо, що дохідність за гривневими ОВДП зросте», — зазначає Юрій Гелетій.

По-третє, Нацбанк та Мінекономіки скасували перелік критичного імпорту. Іншими словами, бізнес зараз може купувати валюту для ввезення будь-яких товарів. Щоправда, одночасно Рада повернула на імпорт мита, акцизи та ПДВ.

«Яке відношення має це рішення до готівкового ринку? Частина готівкової валюти на ньому купувалися з метою фінансування званого »сірого« імпорту, який не входив до переліку товарів критичного імпорту. Зараз бізнес матиме змогу імпортувати будь-яку продукцію, відповідно попит на готівкову валюту поступово знизиться», — пояснив Гелетій.

Нагадаємо, курс євро став дешевшим за курс долара