Вторгнення росії в Україну підштовхнуло НАТО до посилення своїх бойових спроможностей, щоб знову стати військовим Альянсом, яким організація була під час Холодної війни. Про це повідомляє газета The New York Times 17 квітня.

 «НАТО швидко переходить від політики стримування шляхом відплати до стримування шляхом заборони. Раніше вважалося, що в разі вторгнення Росії країни-члени намагатимуться протриматися, доки їм на допомогу не прийдуть союзні сили і не відтіснять окупантів. Але після російських звірств у захоплених українських населених пунктах, зокрема Бучі, Ірпені та Маріуполі, Польща та країни Балтії не хочуть ризикувати навіть коротким періодом російської окупації», - пише NYT.

«...Стримування шляхом заборони означає збільшення кількості військ уздовж кордону з росією, більшу інтеграцію військових планів США і союзників, збільшення видатків на оборону, конкретні вимоги до союзників тощо. Північноатлантичний альянс хоче не лише збільшити боєздатність своїх сил, а й зробити їх »помітнішими для Росії«, що є ключовим елементом стримування», - пише газета.

За словами колишнього заступника генсека НАТО Каміля Гранда, країни Центральної та Східної Європи наполягають, що «обіцяти відвоювати» території, які можуть бути захоплені росіянами, вже недостатньо, і потрібно «захищати кожен дюйм території НАТО з першого дня».

«НАТО розгорнула по батальйону військ у восьми країнах уздовж східного кордону з Росією. Альянс готується збільшити ці сили до бригад, щоб посилити стримування і мати змогу відкинути окупаційні сили на підступах. Крім того, Альянс ставить перед тисячами інших сил завдання у разі війни швидко вирушити на допомогу, розробляє нові плани мобільності та логістики й більш жорсткі вимоги до готовності», — сказано у статті.

NYT зазначає, що під контроль головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофера Каволі перейде більше військ, і він вперше з часів холодної війни об'єднає військові плани США та союзників. За словами співрозмовника газети серед, високопосадовців НАТО, східноєвропейські країни точно знатимуть, що саме Альянс збирається зробити для їхнього захисту.

НАТО також узгоджує довгострокові вимоги від союзників з поточними оперативними потребами: наприклад, Данії сказали припинити витрачати гроші на будівництво підводних човнів, а Канаді — надати літаки-дозаправники. Якщо країни протестуватимуть, інші члени Альянсу зможуть проголосувати за їхній примус — таке голосування називають «консенсус мінус один».

Читайте також: більш ніж половина американців хочуть, щоб Україна вступила до НАТО.

На майбутньому саміті НАТО у липні 2023 року узгодять новий план витрат Альянсу. Як пише NYT, з огляду на труднощі росії в Україні, якщо великі країни протягом наступних десяти років витратять на армію від 2,5 до 3% ВВП, цього має вистачити.