Першим вбитим під час Революції Гідності був Юрій Вербицький

Смерть Вербицького настала від переохолодження не пізніше 24 год. 00 хв. 21 січня 2014 року.

ДБР встановило, що під час Революції гідності першим убили Юрія Вербицького, а не Сергія Нігояна, як вважали раніше. Про це «Укрінформу» повідомив заступник керівника управління у справах Майдану ДБР Артем Яблонський.

“Хто є першим убитим? Це — Юрій Вербицький чи Сергій Нігоян? Але за останніми даними, це є Юрій Вербицький”, — сказав Артем Яблонський.

У 2014 році експерти встановили, що смерть Вербицького настала від переохолодження тіла 22 січня 2014 року, найбільш вірогідно, близько 05:00–06:00 год.

На теперішній час за результатами проведення експертиз було встановлено, що смерть Вербицького настала від переохолодження не пізніше 24 год. 00 хв. 21 січня 2014 року.

У ДБР заявили, що, згідно з висновком експерта, смерть Нігояна настала від множинних вогнепальних поранень голови та грудей з ушкодженням внутрішніх органів та крововтрати приблизно за 2 години до огляду трупа о 7 год 40 хв, тобто часом настання смерті Нігояна є 5 год. 40 хв. 22 січня 2014 року.

Другий заступник начальника Департаменту в справах Майдану Офісу генпрокурора Іван Бабенко повідомив, що слідчі повністю розкрили убивство Вербицького, і до відповідальності за цей злочин притягнено 19 осіб.

Юрій Вербицький народився 25 серпня 1963, у Львові.

Був сейсмологом, кандидатом наук.

Син українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького (кандидат фізико-математичних наук).

Активіст Євромайдану. Був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань.

Ігор Луценко так повідомив про викрадення: «... нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові...».

Читайте також