«Підвали — це взагалі не укриття»: ексзаступниця мера Львова про очне навчання школярів

Ексзаступниця Андрія Садового з гуманітарних питань Галина Слічна повідомила, якщо школи повернуться до офлайн-навчання, основний тягар відповідальності за безпеку учнів ляже на плечі директорів. Про це пише «Еспресо.Захід».

Слічна впевнена, що потрібно внести зміни до законодавства, аби чітко розписати алгоритм, за яким дитина зможе навчатись в українському навчальному закладі. 

«Я також за те, щоб діти навчались офлайн, були присутніми на уроках у школі, адже це для них самих дуже важливо. Але більш важливим є те, що діти мають навчатись у безпечних умовах. Ці умови мають бути такими, щоб, просто кажучи, батьки були спокійними, що їхня дитина в безпеці. Якщо немає гарантії безпеки для дітей, у час війни, то треба організовувати дистанційне навчання. Окрім того, дуже багато дітей перебуває ще й досі за кордоном. Тому всі моменти потрібно добре продумати і так само  на рівні держави прийняти зміни до законодавства — як діти, які перебувають за кордоном, мають навчатись онлайн і отримувати відповідні документи про навчання. Чітко розписати алгоритм, за яким дитина зможе навчатись в українському навчальному закладі», — сказала Галина Слічна.

Ексзаступниця мера заважила, що важливе збереження життя дитини, а освіту можна буде надолужити.

«Є безпечніші будівлі, як, скажімо академічна гімназія на Степана Бандери — е старий будинок, де товщина стін становить 3 метри. Є і підвальні приміщення. Якщо облаштувати там укриття належним чином (адже і виходи є з різних боків, і природна вентиляція, бо є вікна), то в такому місці діти почували б себе безпечно», — додала Слічна.

Також, Галина Слічна повідомила, що шкіл, які розташовані в безпечних будівлях, одиниці, їх у місті не так багато.

Гална Слічна розповіла, що підвали — не укриття та діти не зможуть спокійно почуватися в підвальних приміщеннях.

«Потрібно чітко розуміти, скільки дітей у цих підвальних приміщеннях може перебувати. Адже школи у нас є і по тисячі, і по півтори тисячі дітей. Про це треба було думати раніше. Крім того, кожен заклад варто розглядати індивідуально. Персональна відповідальність за безпеку дітей лежить на керівнику навчального закладу, і саме він нестиме відповідальність за те, як будуть почуватися діти. Я розумію, що всі можуть зараз сказати — «йдемо на навчання». Але хто за це відповідатиме? Тут важко прогнозувати, враховуючи те, що відбувається і в інших містах. Насправді все дуже небезпечно. 

Є підвальні приміщення, де розміщені старі труби, інженерні мережі не в належному стані. Це треба найперше приводити до пуття, аби там не було грибка, вологості — багато нюансів. Як дитині переключатися з підвального приміщення на навчальний процес, якщо тривога триває дві години? Все це треба розписувати в деталях і над кожною дрібничкою міркувати", — пояснила Слічна.

На думку Слічної, поселення переселенців, мало б відбуватись у гуртожитках, де для цього створені умови. Йдеться про гуртожитки від вищих навчальних закладів до коледжів, які мають гуртожитки, а діти тоді були переведені на онлайн-навчання.

«Було прийнято рішення, як то кажуть, найпростіше — школи. Бо школи завжди готові і все зроблять. Освітяни задіяли для цього спортивні зали, коридори, холи. А тепер питання: як їх звідти переселити, бо школи вже мали б готуватися приймати дітей на навчання. Зараз внутрішньо переміщених людей треба забирати зі шкіл максимально швидко, забезпечувати їм інші місця тимчасового проживання», — додала Слічна.

Галина Слічна резюмувала, що зараз також потрібно дуже інтенсивно готувати як альтернативу онлайн-навчання.