Президент присвоїв звання Герой України пʼятьом військовим

Президент України Володимир Зеленський підписав укази про присвоєння почесного звання Герой України  за особисту мужність та героїзм. Про це стало відомо з указів президента опублікованих на сайті президента України.

Звання "Герой України" з врученням Зірки Героя удостоєні пʼятеро військових:

Бублик Андрій Сергійович — старший лейтенант, нагороджений орденом «Золота Зірка» (Указ №140/2026).

Хникіна Юлія Миколаївна — молодший сержант, нагороджена орденом «Золота Зірка» (Указ №144/2026).

Куцин Олег Іванович — лейтенант (посмертно) (Указ №141/2026) - український громадський, політичний та військовий діяч, командир 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ («Карпатська Січ») (травень — червень 2022), керівник «Легіону Свободи», член Політради Всеукраїнського об'єднання «Свобода»,  командир Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади Збройних сил України. Загинув 19 червня 2022 року на Харківщині.

Подвишенний Олександр Андрійович — капітан (посмертно), нагороджений орденом «Золота Зірка» (Указ №142/2026).

Народився в 1993 року в Рівному. Закінчив педагогічний ліцей при Рівненському державному педагогічному університеті. Вищу освіту здобув в Національному університеті «Острозька академія». Брав участь у Революції Гідності. У складі Добровольчого Українського корпусу брав участь в антитерористичній операції на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення командував стрілецькою ротою 56-го окремого стрілецького батальйону 104-ї бригади територіальної оборони. Загинув 30 травня 2024 року в селі Кринки Херсонської області.

Степаненко Анатолій Миколайович — старший солдат (посмертно), удостоєний ордена «Золота Зірка» (Указ №143/2026).

Він народився 23 жовтня 1970 року в селі Карпилівка. Після закінчення місцевої школи навчався у Дігтярівському СПТУ, де здобув професію тракториста-машиніста. У 1988 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у десантно-штурмових військах. Після повернення додому працював трактористом і комбайнером у колгоспі «Дружба» та у ТОВ «Батьківщина». Одружився, разом із дружиною виховав трьох дітей. Згодом сім’я переїхала до села Горобіївка, де Анатолій Миколайович продовжив трудову діяльність. Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку 6 серпня 2025 року Анатолій Степаненко загинув.