У CNN уточнили 5 сценаріїв, як може завершитися війна рф та України

Видання CNN опублікувало п'ять можливих сценаріїв завершення війни Росії та України.

Жоден з варіантів не є вигідним для України. Лише один з них означає фактичну поразку Росії як військової сили та загрозу європейській безпеці. І жоден з них не може виникнути в результаті зустрічі Трампа з Путіним наодинці, без того, щоб Україна стала частиною якоїсь угоди пізніше.

1. Путін погоджується на безумовне припинення вогню

Дуже малоймовірно, що Путін погодиться на припинення вогню, за якого лінії фронту залишаться такими, якими вони є – Сполучені Штати, Європа та Україна вже вимагали такої паузи у травні під загрозою санкцій, а Росія її відхилила. Трамп відмовився від санкцій, віддавши перевагу переговорам на низькому рівні в Стамбулі, які ні до чого не призвели. 30-денне припинення вогню, укладене раніше цього року проти енергетичної інфраструктури, мало обмежене дотримання.

Кремль зараз перетворює поступові здобутки на передовій на стратегічні переваги і не бачить сенсу зупиняти цей прогрес зараз, коли він досягає свого апогею. Навіть загроза вторинних санкцій проти Китаю та Індії, які, схоже, чинять опір тиску США, не змінить цей безпосередній військовий розрахунок до кінця літа. Принаймні до жовтня Путін захоче воювати, бо він перемагає.

2. Прагматизм та більше розмов

Пізніше на переговорах може бути досягнуто згоди щодо подальших переговорів, які закріплять російські здобутки з настанням зими, буквально заморожуючи лінії фронту у військовому плані приблизно в жовтні. Путін, можливо, до того часу захопить східні міста Покровськ, Костянтинівку та Куп'янськ, що дасть йому міцну позицію, щоб перечекати зиму та перегрупуватися. Росія може знову воювати у 2026 році або використати дипломатію, щоб зробити ці здобутки постійними. Путін також може підняти питання виборів в Україні – відкладених через війну, які ненадовго стали темою для обговорення Трампом – щоб поставити під сумнів легітимність Зеленського та навіть усунути його на користь більш проросійського кандидата.

3. Україна якимось чином переживає наступні два роки

За такого сценарію, військова допомога США та Європи Україні допомагає їм мінімізувати поступки на передовій у найближчі місяці та спонукає Путіна до спроб переговорів, оскільки його військові знову не виконали своїх зобов'язань. Покровськ може впасти, а інші опорні пункти на сході України можуть опинитися під загрозою, але Україна може зіткнутися з повільним просуванням Росії, як це було раніше, а Кремль може навіть відчути наслідки санкцій для економіки.

Європейські держави вже розробили плани щодо розгортання «сил підтримки» в Україні в рамках гарантій безпеки. Ці десятки тисяч європейських військовослужбовців НАТО могли б бути розміщені навколо Києва та інших великих міст, надаючи логістичну та розвідувальну допомогу Україні під час її відбудови, і створювати достатній стримуючий фактор, щоб Москва вирішила залишити лінію фронту такою, якою вона є. Це найкраще, на що може сподіватися Україна.

4. Катастрофа для України та НАТО

Путін міг би побачити тріщини в єдності Заходу після саміту з Трампом, який покращив американо-російські відносини, але залишив Україну напризволяще. Європа могла б зробити все можливе, щоб підтримати Київ, але не змогла б схилити чашу терезів без американської підтримки. Путін міг би побачити, як невеликі здобутки на сході України перетворяться на повільний розгром українських військ на рівнинній, відкритій місцевості між Донбасом та центральними містами Дніпро, Запоріжжя та столицею. Українська оборона може виявитися слабкою, а криза військових кадрів у Києві перетвориться на політичну катастрофу, коли Зеленський вимагатиме ширшої мобілізації для підтримки оборони країни.

Безпека Києва знову під загрозою. Війська Путіна просуваються вперед. Європейські держави оцінюють, що краще воювати з Росією в Україні, ніж пізніше на реальній території Європейського Союзу. Але європейським лідерам зрештою бракує політичного мандата, щоб приєднатися до війни за землі всередині України. Путін рухається вперед. НАТО не дає єдиної відповіді. Це жах для Європи і це вже кінець суверенної України.

5. Катастрофа для Путіна: повторення радянської війни в Афганістані

Росія може помилитися, втрачаючи тисячі життів солдатів на тиждень заради відносно невеликих вигод, і спостерігати, як санкції підривають її союз з Китаєм та доходи від Індії. Фінансові резерви Москви в суверенному фонді добробуту можуть зменшитися, а її доходи впасти. Серед московської еліти може зрости незгода з тим, як Кремль відкинув дипломатію у обраній власними силами війні, на користь військової впертості та нестійкого опосередкованого конфлікту з НАТО. Трамп стає "кульгавою качкою", і після проміжних виборів США повертаються до традиційних норм зовнішньої політики протистояння Москві та її покровителю Пекіну.

За такого сценарію Кремль може зіткнутися з моментом, коли його опір банальному незручності реальності та економічним труднощам власного народу стане токсичним. Подібні невдалі політичні розрахунки підтримали зрештою безрезультатну окупацію Афганістану Радянським Союзом у черговій війні, яку він сам обрав. Подібні моменти неочікуваної слабкості Кремля вже виникали під час війни в Україні, як-от коли довірена особа Путіна Євген Пригожин, схоже, випадково очолив короткочасне повстання у столиці.

Путін сильний на перший погляд, поки не здається кволим, а потім його можуть викрити як критично слабкого. Це вже траплялося раніше як з експансіоністською Радянською Росією, так і з Путіним. Проблема цього сценарію полягає в тому, що він залишається найкращою надією західних стратегів, які не можуть ні розглянути повноцінний вступ НАТО у війну, щоб допомогти Україні перемогти, ні здатність Києва відштовхнути Москву військово.