Ексомбудсмен, очільник Українського центру захисту прав людини та член правління Пенсійного фонду України Людмила Денісова отримала підозру у незаконному декларуванні на 20 млн гривень та незаконному збагаченні на 9,85 млн гривень.

Про це редакція 368.media дізналася з аналізу її декларації з боку НАЗК за 2023 рік.

Денісова зазначила відомості про грошовий актив у вигляді коштів, не повернутих за проданий автомобіль Гашевським Станіславом Андрійовичем, у розмірі 145 тис. гривень. Під час перевірки встановлено, що у 2016 році між Гашевським, який діяв від імені Денісової на підставі довіреності, та Ківіренком Володимиром Івановичем укладено договір купівлі-продажу Audi А6 (2003).  Під час перевірки не здобуто фактичних даних, що підтверджують наявність заборгованості перед Денісовою. Субʼєкт декларування не скористався правом надати пояснення щодо зазначених відомостей, копій підтвердних документів не надав. Зазначену інформацію не вдалося перевірити.

Денісова також вказала, що в неї наявне фінансове зобовʼязання у 20 млн гривень, які їй з 2021 року позичені Огиром Григорієм Івановичем.

При цьому Денісова у полі «Розмір позики (кредиту)» – 10 млн грн, дата виникнення позики. Разом із тим Денісова зазначила розмір зобовʼязання на кінець звітного періоду – 20 млн гривень. Огир на запит НАЗК пояснив, що не знає субʼєкта декларування, ніколи не зустрічався з ним, грошових коштів у такому обсязі ніколи не мав та ніколи не позичав субʼєкту декларування. Огир також повідомив, що на прохання знайомих він підписав розписки про надання грошей в борг та повернення боргу. Такої кількості коштів у чоловіка не було. Денісова пояснень щодо справи не надала.

Колишній омбудсмен зазначила у декларації, що з 2016 року в неї є фінансове зобов’язання у 12 млн гривень перед Анкудіновою Ніною Іванівною. Субʼєкт декларування не скористався правом надати пояснення щодо зазначених відомостей, копій підтвердних документів не надав. Перевірити відомості з інших джерел інформації не вдалося.

Денісова також вказала, що з 2011 року в неї було фінансове зобовʼязання у вигляді вкладу в статутний капітал ТОВ «Триора» у розмірі 1,49 млн гривень. Лист НАЗК до компанії повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання». Сам декларант від права пояснити це відмовився.

З 2018 року Денісова вказала, що має зобов’язання у 17 млн гривень перед Загребіною Анастасією Сергіївною. Однак на запит НАЗК кредитор не відповів. Мовчала і член Пенсійного фонду.

З 2023 року Денісова також вказала, що позичила 2 млн гривень в Квітко Олександри Олександрівні. Ситуація з поясненнями виглядає так само.

За результатами повної перевірки декларації встановлено ознаки незаконного збагачення субʼєкта декларування, зокрема: субʼєкт декларування набув грошові активи для здійснення видатків та заощаджень, вартість яких перевищує його законні доходи на 31 грудня 2023 року на суму 9,85 млн гривень.

Денісова зазначила відомості щодо сплачених у звітному періоді коштів у рахунок основної суми боргу за позикою (кредитом) ПАТ «АБ «Укргазбанк» у розмірі 6 млн гривень та процентів за позикою (кредитом) у розмірі 1,45 млн гривень. Під час перевірки встановлено, що погашення заборгованості субʼєкта декларування за позикою здійснено шляхом внесення готівкових коштів у касу банку. Під час перевірки підтверджено відомості щодо розміру сплачених у звітному періоді коштів за позикою відповідно до виписки банку, проте не встановлено джерел отримання законних доходів у сумі 7,46 млн гривень здійснення відповідних видатків.

Читайте також: В Україні через зростаючий у зв’язку з мобілізацією дефіцит працівників, можуть залучати трудових мігрантів

Згідно з відомостями розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, які підтверджуються інформацією з ДРФО, загальний дохід субʼєкта декларування за 2023 рік становив 244 тис. гривень, проте зазначені кошти не враховуються як такі, що могли бути використані для погашення заборгованості за позикою (кредитом), у звʼязку з тим, що були витрачені на загальножиттєві витрати, згідно з інформацією з банківських виписок.