Відучора, 1 грудня, представники архітектурного середовища, близькі до громадської організації “Національна спілка архітекторів України”, зокрема її Львівської обласної організації, пробують розігнати нову хвилю “зради”, заявляючи про «рейдерство» з боку Львівської обласної ради щодо Порохової вежі у Львові. Про це повідомила Львівська обласна рада.

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності управління майном ЛОР за 2020-2023 роки Західний офіс Держаудитслужби виявив порушення у використанні приміщень Порохової вежі у Львові – у будівлі облаштували кафе.

Відповідно до чинного законодавства України, передавати комунальне майно під кафе можна лише через аукціон. Через це Львівська обласна прокуратура звернулася в суд із проханням розірвати договір оренди приміщень, який між Львівською обласною радою та Львівською обласною організацією Національної спілки архітекторів України був укладений 15 лютого 2022 року, із терміном до 31 грудня 2025 року, – через порушення його умов.

У червні 2025 року Господарський суд Львівської області задовольнив позов прокуратури і визнав недійсним договір оренди Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» та зобов’язав орендаря (Львівську обласну організацію Національної спілки архітекторів України) повернути будівлю у власність Львівської облради.

Після виявлення аудиторами порушення умов договору оренди обласна рада та управління майном неодноразово комунікували з представниками спілки архітекторів щодо мирного врегулювання ситуації. Зокрема, Управління майном Львівської обласної ради пропонувало архітекторам переукласти розірваний договір оренди, передбачити можливість суборенди, зміни цільового призначення договору оренди та інші пільгові умови оренди.

Проте вони вирішили судитися у Господарському суді Києва за те, що облрада взагалі не є власником будівлі, щодо якої самі з нею кілька разів поспіль підписували договори оренди. Тим самим визнаючи статус Порохової вежі як комунальну власність територіальних громад, а себе - як користувача (орендаря).

У вересні 2025 року Західний апеляційний господарський суд на вимогу Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів призупинив справу про розірвання договору оренди у суді першої інстанції допоки триває спір у Київському суді, який має визначити власника.

Однак вже 18 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визнав таке зупинення необґрунтованим і розблокував розгляд справи щодо повернення Порохової вежі у Львові у законну власність Львівської обласної ради, скасувавши вересневу ухвалу Західного апеляційного господарського суду.

Тож наразі тривають два судові процеси:

• у господарському суді м. Києва спілка архітекторів пробує довести, що Порохова вежа не є у комунальній власності Львівської обласної ради, а запис про це у держреєстрі – нечинним. У цій справі власність обласної ради офіційно визнали вже Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна, які спростовують позовні вимоги спілки архітекторів.
• Західний апеляційний господарський суд у Львові розглядає скаргу спілки архітекторів на рішення суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди.

“Усім відомо, що за часів радянського союзу вся власність була державною, а приватної власності не існувало.

У 1956 році саме виконком облради передав Порохову вежу в користування спілки архітекторів, а після відновлення незалежності України у 1990-тих роках представник Президента в області, виконуючи делеговані повноваження обласної ради, також підтвердив користування вежею архітекторам, не змінюючи форми власності.

1998 року – Кабінет Міністрів України вніс Порохову вежу у перелік комунального майна, яке використовують творчі спілки, а 2009 року, відповідно до вимог чинного законодавства, ЛОР зареєструвала право власності на цей об’єкт.

Пам’яток національного значення у комунальній власності облради (як і, до прикладу, Львівської громади) чимало. Наприклад, Львівський арсенал, будинки історичного музею на площі Ринок. Це також пам’ятки національного значення.

Тому ті, хто говорить про повернення у державну власність Порохової вежі, просто лукавлять, намагаючись забрати її у приватну власність спілки архітекторів. І з таким проханням – передати їм об’єкт безкоштовно через сесію – до нас представники цієї організації також зверталися. Проте ми маємо приклад, що сталося з майном Львівської організації спілки художників – вони втратили все. Ось де справжні ризики рейдерських захоплень”, – пояснює начальник юридичного відділу Львівської обласної ради, в.о. керуючого справами Ярослав Гасяк.

Поки суди тривають, орендарі нервують через щоразу меншу кількість правових аргументів і поширюють емоційні дописи. Зокрема, заявляють про те, що “врятували спадщину, а їм не дякують”, “підробки документів” у 2000-х роках і навіть “рейдерство” з боку власника.

“За два місяці до завершення терміну договору оренди, відповідно до чинного законодавства, Управління майном спільної власності ЛОР повідомляє всіх орендарів про потребу юридично оновити правові відносини – припинити співпрацю, продовжити або укласти новий договір.

Тому лист від 27 листопада, про який пишуть представники Львівської обласної організації НСАУ, – повідомлення, що чинний договір оренди завершується до кінця грудня, а оскільки порозуміння ми не знайшли, то можливості продовжити співпрацю наразі не бачимо.

І коли кажуть, що облрада має на меті передати Порохову вежу у приватну власність (продати, виставити на приватизацію), то це неможливо. Відповідно до ЗУ “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” від 2009 року, Порохова вежа (вул. Підвальна, 4, ох.ном. 336) не може бути приватизована або якимось іншим чином передана приватним особам.

Щодо утримання, ремонту і реставрації пам’ятки, ми вдячні всім архітекторам, пам’яткоохоронцям, які цим фахово займалися. Проте, як пишуть самі нинішні орендарі, переважно відновлювали і реставрували вежу їхні попередники, сьогодні ж пам’ятка вже кілька років потребує кращого утримання. А також не вірю, що представники спілки не знають, що і Закон “Про охорону культурної спадщини”, і охоронний договір передбачають, що орендарі доглядають та утримують пам’ятку”, – пояснює в.о. начальника Управління комунального майна ЛОР Андрій Білоус.