Минув понад місяць від початку жорстокої війни Росії в Україні — понад місяць бомбардувань, кровопролиття та травми. За даними ООН, десять мільйонів українців вже втекли від цього жаху.

Як пише «ВВС», понад три з половиною мільйони людей втекли за кордон. Переміщені та дезорієнтовані, часто не знаючи, куди йти далі, біженки інколи змушені довіряти незнайомцям.

Хаос війни для них позаду, але річ у тім, що за межами України вони також не в повній безпеці.

«Для хижаків і торговців людьми війна в Україні не є трагедією, — попередив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. — Це можливість, а жінки та діти — це цілі».

Навіть у мирний час в Україні та сусідніх країнах активно діють угруповання, що займаються торгівлею людьми. Війна стала ідеальним прикриттям для розвитку їхнього бізнесу.

Кароліна Вєржбінська, координаторка правозахисної організації «Homo Faber» у Любліні, розповіла, що величезне занепокоєння зараз викликають діти.

За її словами, багато дітей виїжджали з України без супроводу. Через нестабільні реєстраційні процеси в Польщі та інших прикордонних регіонах —  особливо на початку війни — багато дітей просто зникли, і їхнє місцеперебування невідоме.

Ми з колегами попрямували до польсько-українського кордону, щоб на власні очі переконатися у тому, що там відбувається.

На залізничній станції, куди прибувають біженці, було людно — приголомшені жінки та заплакані діти.

Багатьох із них втішають та пропонують гарячу їжу волонтери у яскравих жилетах.

Здається, все добре організовано? Не зовсім.

Ми познайомилися з Маргаритою Гусмановою, українською біженкою з Києва, якій трохи за 20. Вона прибула на кордон два тижні тому, але вирішила залишитися, щоб допомогти іншим жінкам не потрапити до рук не тих людей.

Я запитую її, чи почувається вона вразливою. «Так, — відповідає вона. — Тому я особливо турбуюся про їхню безпеку».

«Жінки та діти приїжджають сюди зі страшної війни. Вони не розмовляють польською чи англійською, не знають, що відбувається, і вірять у те, що їм говорять».

«На цій станції може з’явитися будь-хто. У перший день, коли я стала волонтеркою, ми побачили трьох чоловіків з Італії. Вони шукали красивих жінок, щоб продати їх у секс-рабство».

«Я викликала поліцію, і виявилося, що я мала рацію. Це не була параноя. Це жах».

Маргарита каже, що місцеві чиновники зараз трохи більш організовані. Поліція регулярно патрулює станцію. Люди (переважно чоловіки, як нам кажуть) з картонними табличками з назвами спокусливих місць, які були присутні в перші кілька тижнів після прибуття біженців, значною мірою зникли.

Але, як ми з’ясували з низки джерел, інші злодії тепер видають себе за волонтерів.

Олена Москвітіна вирішила висвітлити цю проблему в «Facebook», щоб привернути до неї увагу. Зараз вона у безпеці в Данії, тому ми довго спілкувалися через скайп. Те, через що їй довелося пройти, лякає.

Вона з дітьми виїхала з України до сусідньої Румунії. Вони шукали транспорт від кордону.

Люди, які, за її словами, удавали з себе волонтерів у центрі для біженців, запитали, де вона зупинилася.

Вони з’явилися пізніше того ж дня й агресивно сказали їй, що найкраще їхати до Швейцарії, і що вони відвезуть її туди фургоном разом з іншими жінками.

Олена розповіла, що чоловіки дивилися на неї та її доньку «хтиво». Її дочка заціпеніла.

Вони попросили її показати сина, який був у іншій кімнаті. Вони оглянули його з ніг до голови, каже жінка. Потім вони наполягали, щоб вона не їхала ні з ким, крім них, і розлютилися, коли вона попросила показати їхні посвідчення особи.

Щоб здихатися чоловіків, Олена пообіцяла зустрітися з ними, коли інші жінки будуть у їхньому фургоні. Але щойно вони пішли, вона схопила дітей і втекла.

Одна з волонтерок, яких я зустріла на польсько-українському кордоні, розповіла мені, що, коли ти наодинці, без друзів і потребуєш грошей, ти можеш легко опинитися там, де раніше навіть уявити не міг.

Цю жінку заманили до проституції, коли вона була молодою. І це, за її словами, багато в чому вплинуло на її рішення зараз допомагати українським біженкам.

«Я хочу захистити їх. Попередити їх», — сказала вона мені. Вона попросила не називати її ім’я. Вона кардинально змінила своє життя і не хоче, щоб діти знали про її минуле.

Через понад місяць від початку війни Росії в Україні, процеси перевірки людей, які стверджують, що допомагають українським біженцям, у Європі ще далекі від ідеалу.

Організована злочинність (включно з сексуальною експлуатацією, торгівлею органами та рабською працею) — не єдина загроза. Біженців також експлуатують окремі особи.

Люди в Польщі, Німеччині, Британії та інших країнах відкрили свої домівки для біженців, і більшість із них мають найкращі наміри. Але, на жаль, не всі.

У соцмережах ми знайшли допис українки, яка втекла до Дюссельдорфа в Німеччині. Чоловік, який запропонував їй кімнату, забрав у неї документи й вимагав, щоб вона безкоштовно прибрала його будинок. Потім він почав натякати також і на секс. Вона відмовилася — і він вигнав її на вулицю.

Ірена Давід-Томчиккідс, виконавча директорка варшавського відділення неурядової організації La Strada, що ця історія — не виключення. За її словами, таке відбувається не лише під час війни. Але лавина постраждалих від конфлікту жінок і дітей, що тікають з України, означає збільшення кількості випадків експлуатації та насильства.

Особливу увагу вона звертає на проблему біженців-підлітків. «Ми всі знаємо підлітків, чи не так? Вони невпевнені в собі. Вони хочуть прийняття та визнання», - каже вона.

«А якщо це біженці, які перебувають далеко від дому та друзів, їх ще легше експлуатувати».

«Дівчатам може сподобатися увага, яку їм приділяють старші чоловіки. Або вони познайомляться з крутою дівчиною їхнього віку, яка має чудовий одяг і запрошує їх на вечірки».

«Ось як усе починається. Не забувайте, не тільки чоловіки є сутенерами, торговцями та кривдниками», — додає вона.

Фактори, що спонукають українських жінок приймати спокусливі онлайн-пропозиції, щоб уникнути труднощів, також значно збільшуються під час війни.

Ірена розповідає про багато випадків, над яким працює «La Strada Poland» — українським дівчатам пропонували квитки на літак до Мексики, Туреччини та ОАЕ чоловіки, яких вони жодного разу не бачили…