Представник президента в Раді Федір Веніславський в інтерв'ю «РБК-Україна» розповів подробиці стосовно нововведень у процесі мобілізації.Верховна Рада готує законопроєкт щодо змін у мобілізації та військової служби. У ньому передбачаються нові норми щодо вручення повістки, відстрочки від військової служби та прав військовозобовʼязаних. Під питанням – умови щодо демобілізації.

Якщо депутати встигнуть врегулювати усі дискусійні моменти, то цей документ має усі шанси бути зареєстрованим уже цього тижня.

 Веніславський розповів, що у Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки напрацьовано два законопроєкти. Один з них уже був 4 грудня зареєстрований у Верховній Раді. Йдеться про проєкт закону про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист.

• По-перше у цьому документі, визначаються права військовослужбовців на можливість поширювати інформацію – а саме, яку інформацію вони можуть поширювати, щоби вона не була використана ворогом проти України. 
• По-друге, у цьому законопроєкті порушується питання речового забезпечення військовослужбовців.
• По-третє, передбачаються відпустки для військовослужбовців при народженні дитини, які не передбачені на сьогодні.
• Також впроваджуються відпустки після поранення та лікування, які можуть тривати до 12 місяців.

Крім того, в цьому законопроєкті врегульовано питання щодо обліку строку військової служби для нарахування пенсії. Тобто якщо військовослужбовець проходить військову службу в умовах воєнного стану, то в них місяць рахується за два. Якщо він бере участь у заходах щодо забезпечення територіальної цілісності та державного суверенітету – тоді місяць рахується за три. Якщо він бере безпосередню участь у бойових діях – тоді місяць за чотири. І якщо військовослужбовець перебував у полоні, куди потрапив не за своєю волею, – тоді місяць за п'ять.

Плюс, цим документом вносяться зміни до дисциплінарних статутів щодо забезпечення гендерної рівності. Тобто щоби були рівні можливості і для жінок, і для чоловіків.

А другий законопроєкт, за словами Веніславського, стосується безпосередньо питань мобілізації – він так і називається: проєкт закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, пов'язаних з удосконаленням питань мобілізації, військового обліку, проходження військової служби.

На які зміни чекати військовозобов'язаним

Як пояснює представник президента в Раді, у цьому законопроєкті, по-перше, уточнюється, що таке особливий період, адже на сьогодні це поняття досить розмито прописано у чинному законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Не завжди зрозуміло, протягом якого часу триває цей період. У проєкті закону йдеться, що особливий період – це період, який настає з ухвалення рішення про проведення мобілізації і до часу демобілізації і закінчення воєнних дій.

По-друге, у цьому документі депутати удосконалять питання, що пов'язані з обов'язками військовозобов'язаних. Якщо вводиться правовий режим воєнного стану – вони зобов'язані з'явитись або до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), або якщо це резервісти – то до відповідних військових частин.

«Також у документі будуть прописагі загальні правила проведення мобілізації та обов'язків військовослужбовців і військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в усіх складових сектору безпеки та оборони. Тому що на сьогодні, крім власне Збройних сил, у нас ще є Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР), яке не входить до складу Збройних сил. У нас є Служба зовнішньої розвідки, у складі якої теж є військовослужбовці. А в цих розвідувальних органах ведеться окремий військовий облік. Тому ми передбачаємо, що ці правила поширяться на всіх військовозобов'язаних, незважаючи на те, на якому обліку вони стоять», - пояснив Веніславський.

Підстави для відстрочення від призову

Представний президента у Раді додав, що у цьому документі також уточнюються підстави для відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації, щоб уникнути зловживань.

Відповідаючи на запитання, які це уточнення, Веніславський пояснив: наприклад, якщо на утриманні військовозобов'язаного, який підлягає мобілізації, є недієздатна або неповнолітня дитина; чоловік / дружина першої або другої групи інвалідності; інші недієздатні члени сім'ї (батько / мати – першого ступеня спорідненості) – він має право на відстрочку лише у випадку, якщо за цими особами більш нема кому з точки зору закону доглядати. Тобто якщо немає інших осіб, які законом уповноважені на забезпечення їхнього догляду і піклування. Тоді це може бути підставою, щоб людина отримала відстрочку від призову.

Інша норма цього законопроєкту: щоб уникнути конфліктів під час проведення мобілізаційних заходів, депутати уточнюють як права військовозобов'язаних, так і представників ТЦК.

«Наприклад, щодо військовозобов'язаних: ми передбачаємо, що в період правового режиму воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, ті, хто є військовозобов'язаним, а саме - особи віком від 18 до 60 років, повинні, крім документа, що посвідчує особу, постійно мати із собою також документ про перебування на військовому обліку і пред'являти ці документи для представників ТЦК. Це робиться для того, щоб не доводилось долучати поліцію для вручення повістки і мінімізувати ризики можливих конфліктних ситуацій», - додав він.

Повістки – електронкою

Також у законопроєкті, за словами Веніславського, планується прописати можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, але і через електронну пошту та рекомендованим листом. Тобто сповіщення про надходження рекомендованого листа надходить до поштової скриньки, а уже сам лист з повісткою мають видати людині особисто в руки відповідними представниками поштових служб. Це так звана публічна повістка.

«Щодо актуальності електронних поштових скриньок, у нас вже фактично діє електронний кабінет військовозобов'язаних та призовників, який буде містити усі ідентифікаційні дані. Ці норми мають спростити отримання повістки і не дозволяти людям зловживати тим, що він нібито не отримує повістку і не порушує закон», - зазначив депутат.

Також у законі буде прописано, що повістки можуть вручатися не лише представниками ТЦК, але і через органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади – щоб уточнити повноваження всіх органів публічної влади у питаннях мобілізації. Тому що зараз у чинному законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію вже передбачено, що ці органи беруть участь у мобілізаційних заходах, але на практиці вони дуже часто уникають цих своїх обов'язків. Крім того, передбачається, що і військові адміністрації долучатимуться до цих заходів.

«Ці норми є в законопроєкті, який ми ще напрацьовуємо. Він ще не зареєстрований. Дискусії ще тривають. Проте є всі шанси зареєструвати цей документ у фінальному вигляді вже до кінця цього тижня», - наголосив Федір Веніславський.

Крім того, представник президента у Раді зазначив, що у цьому законопроєкті питання щодо віку призову на військову службу за мобілізацією взагалі не вирішуються.

Які зміни будуть для тих, хто здобуває другу освіту

«Ми передбачаємо, що мають право на відстрочку від призову лише ті особи, які здобувають наступний рівень освіти – наприклад, якщо після магістерського ступеня людина йде на аспірантуру. Тобто особи, які після однієї вищої освіти, здобувають другу вищу освіту – того ж рівня або нижчого рівня – для них відстрочки не буде», - уточнив член комітета з питань національної безпеки та оборони.

Читайте також: в Україні хочуть на законодавчому рівні зобов'язати громадян носити військовий квиток

Якщо ж людина, наприклад, отримала диплом магістра і юридичну освіту і зараз поступає на здобуття другої освіти, на стаціонар, але за іншою спеціальністю – припустимо, філолог чи педагог, тоді, за словами Веніславського, це вже не вважатиметься послідовною освітою, тому права на відстрочку у такої особи не буде.