15 лютого святкують Стрітення Господнє

Стрітення Господнє, — християнське свято, яке святкують в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях. Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання. У Єрусалимському храмі Святе сімейство зустрів Симеон Богоприємець, — пише «ТСН».

Стрітення Господнє і Громниці: народні традиції

Зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Цього дня лютий до березня приїхав».

Стрітення Господнє і Громниці: особливі свічки

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив».

Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт.

Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив».

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти пристріту. Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. 

Стрітення Господнє і Громниці: ворожіння та прикмети

Цього дня співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються ворожіння. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею боротьби з зимою. 

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня. У давнину вважали, що «як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну.