Аліментарний рахіт — це захворювання, яке найчастіше вражає дітей раннього віку від 2,5 місяців до 3 років, про що більш докладно на офіційній сторінці Детрімакс® https://detrimax.ua/profilaktika/alimentarnij-rahit-u-ditej/. Головною причиною розвитку проблеми є порушення мінерального обміну, що пов’язано з дефіцитом вітаміну D. Проблема доволі поширена, особливо у тих регіонах, де кількість сонячної радіації для синтезу холекальциферолу організмом недостатня. Тому профілактика дефіциту вітаміну сонця важлива для усіх дітей, особливо з настанням осені.

Причини розвитку аліментарного рахіту

Головний фактор, який викликає розвиток рахіту у дітей — це дефіцит вітаміну D. Саме він сприяє засвоєнню кальцію та фосфору, що необхідні для міцності кісток і здоров’я всього опорно-рухового апарату.

Аліментарний рахіт також може бути спровокований іншими причинами, через які синтез вітаміну D в дитячому організмі незначний:

●      недостатнє перебування на сонці;

●      відсутність в харчування матері і дитини продуктів з високим вмістом холекальциферолу (жирних сортів риби, риб’ячого жиру, сиру тощо);

●      порушення всмоктування в кишківнику через хронічні захворювання (хвороба Крона, целіакія, муковісцидоз);

●      швидкий ріст дитини в перший рік життя, що викликає підвищену потребу у холекальциферолі.

Симптоми та ознаки захворювання

Рахіт у дітей проявляється сукупністю специфічних симптомів:

●      деформацією ніг;

●      затримкою прорізування зубів та закриття тім’ячка;

●      м’якістю та деформацією кісток черепа;

●      випуклістю грудної клітки;

●      зменшенням швидкості росту;

●      болем у кістках;

●      підвищеною пітливістю;

●      дратівливістю;

●      м’язовою слабкістю.

Така симптоматика спровокована розм’якшенням кісткової тканини. Вона стає слабкою та починає деформуватись через нестачу кальцію у дитини.

Групи ризику

За нестачі холекальциферолу в організмі, здобути аліментарний рахіт та деформацію кісток може кожна дитина. Проте існують чинники, коли вітамін D₃ для дітей в недостатній кількості підвищує ризик розвитку захворювання:

●      менші початкові запаси холекальциферолу у недоношених дітей;

●      штучне вигодовування, якщо суміш не збагачена вітаміном D або дитина споживає меншу її кількість;

●      темний колір шкіри зменшує синтез холекальциферолу під дією сонця;

●      порушення всмоктування жирів з їжі з діагнозом целіакія, синдром Крона тощо.

У таких випадках батьки повинні максимально приділити увагу прийому додаткового вітаміну D, аби зменшити ризик захворювання і забезпечити нормальний розвиток дітей.

Профілактика та лікування

Профілактика рахіту, як і лікування, засновані на прийомі вітаміну D в терапевтичних дозах:

●      з народження до 6 років — до 600 МО;

●      6-14 років — 1000 МО;

●      старше 14 років — 2000 МО.

Людським організмом найкраще засвоюється жиророзчинний холекальциферол, як Детрімакс® Бебі у формі розчину. Зручний дозатор на пляшці дозволяє відміряти точну дозу вітаміну D₃, якщо в одній краплі міститься 500 МО. Препарат абсолютно безпечний, оскільки в його складі відсутні емульгатори, консерванти та бензиловий спирт. В одній упаковці 600 доз холекальциферолу.

Не варто применшувати роль перебування малюка на вулиці для синтезу вітаміну D, як і збалансованого харчування годуючої матері або старшої дитини.

Підтверджений дефіцит холекальциферолу повинен регулярно контролюватись, оскільки може знадобитись корекція терапевтичної дози — зменшення або збільшення.

Лікувати аліментарний рахіт не просто, особливо запущену форму. Деякі деформації постави залишаться на все життя, тому правильно відповідально займатись профілактикою захворювання, додатково вживаючи вітамін D. Більше інформації про його особливості та правила прийому в інструкції Детрімакс®. Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю.

Список використаної літератури:

1. Pettifor, J. M., Thandrayen, K., & Thacher, T. D. (2018). Vitamin D deficiency and nutritional rickets in children. In Vitamin D (pp. 179-201). Academic Press.
2. Prentice, A. (2013). Nutritional rickets around the world. The Journal of steroid biochemistry and molecular biology, 136, 201-206.
3. Creo, A. L., Thacher, T. D., Pettifor, J. M., Strand, M. A., & Fischer, P. R. (2017). Nutritional rickets around the world: an update. Paediatrics and International Child Health, 37(2), 84-98.