В Україні триває загальна мобілізація, під яку підпадають усі військовозобов’язані українці, незалежно від віросповідання.

Однак існують релігії, які забороняють користування зброєю — навіть для захисту.

Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань?

«Українська правда» відповідає на це запитання, роз’яснення надали: адвокат юридичної фірми «Міллер» Андрій Новак; начальник Служби військового капеланства Олексій Терещук.

Важливо: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України (стаття 65 Конституції України). 

Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань?

Якщо коротко: ні, не можна.

"Релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу. Конституція закріплює рівність усіх громадян та не допускає дискримінації за релігійною ознакою.

А в Законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію немає жодних винятків стосовно вірян. Військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих", — пояснює Андрій Новак.

У Статті 35 Конституції України зазначено: «Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань». 

Водночас, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою".

Що таке альтернативна служба і чи є вона під час війни?

Альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби для виконання обов’язку перед суспільством, йдеться у Законі «Про альтернативну (невійськову) службу».

Вона не передбачає військової підготовки та використання зброї. 

Таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби є більшим за термін строкової у 1,5 рази.

"У мирний час віряни деяких конфесій мали право на проходження альтернативної служби замість строкової.

Таке право мають лише віряни, які належать до офіційних і чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю", – каже юрист.

Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:

• Адвентисти-реформісти;
• Адвентисти сьомого дня; 
• Євангельські християни; 
• Євангельські християни-баптисти; 
• Покутники; 
• Свідки Єгови; 
• Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); 
• Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); 
• Християни євангельської віри; 
• Товариство Свідомості Крішни.

Ця норма діяла у мирний час, але строкової служби під час воєнного стану немає, відповідно, замінити військову службу альтернативною під час війни — не можна. 

«При цьому 35 Стаття Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 Закону »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію« про це мовчить», — коментує юрист.

Що робити, якщо релігія не дозволяє брати до рук зброю, а вас хочуть мобілізувати?

Насамперед юрист радить написати заяву до військкомату і попросити виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби.

Потрібно додати документ, що підтверджує істинність цих переконань — довідку від своєї релігійної громади — з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї. 

"Якщо людина написала заяву і підтвердила, що належить до релігійних організацій, які забороняють користування зброєю, її хіба що можуть призначити на небойову посаду. Вона може бути кухарем, водієм, інженером.

Теоретично, якщо людина, наприклад, адвентист-реформіст, написав таку заяву і додав відповідні документи, але воєнком вперто направляє його у мінометний розрахунок, він може написати скаргу, подавати в суд, посилаючись на Статтю 35. Але я не бачив таких випадків на практиці і я сумніваюся, що так роблять у військкоматах", — пояснює Андрій Новак.

При цьому важливо пам’ятати, що «пацифізм» чи інші антинасильницькі ідеології — не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов’язку. 

Тобто якщо людина заперечує війну і не хоче брати участь в обороні держави — це не є підставою для звільнення людини від мобілізації.

"Тут більше йдеться про доцільність. Голова ТЦКСП в таких випадках розуміє, що людина просто буде некорисною на війні. 

Але захист держави – обов’язок громадян. За ухилення від мобілізації людину можуть притягнути до відповідальності, незважаючи на ідеологічні переконання", — каже юрист.

Чи можуть мобілізувати священників?

Так, можуть.

«Офіційної відстрочки саме тому, що людина єпископ чи священник — немає. У цьому випадку ніякі »листи« від єпархії не працюють», — наголошує Андрій Новак.

Підстави для відстрочки від мобілізації у всіх військовозобов’язаних громадян однакові.

Наприклад, троє і більше неповнолітніх дітей, інвалідність, непридатність до військової служби за станом здоров’я, опікунство над людьми з інвалідністю, загибель родичів під час проведення АТО/ООС або під час воєнного стану.

"Якщо у людини немає інших підстав для отримання відстрочки, то через те, що він владика, диякон, архієрей чи ще хтось — немає ніяких відстрочень. Можуть мобілізувати і священників, і керівників церков, але все залежить від мобілізаційних завдань. 

Про них точно є відомості у військкоматі. Військкомат бачить, що це священник, і розуміє, що його, можливо, немає сенсу призивати", — каже Новак. 

У мирний час священнослужителям надавалась відстрочка від призову на строкову військову службу (на час виконання обов’язків священника).

Йдеться про тих священників, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку.

"Однак це не стосується мобілізації та військової служби в умовах воєнного стану. Альтернативну службу можна проходити, коли є строкова. Так само, як і у випадку з вірянами, тут може бути переведення на небойову посаду", — розповідає Андрій Новак.

Також за контрактом священники можуть стати капеланами. Капелани — це військовослужбовці, але не комбатанти (комбатант — той, хто безпосередньо бере участь у бойових діях — ред.). 

«Якщо священнику прийшла повістка, а він хочете стати капеланом за контрактом, а не мобілізуватися до якихось інших структур, варто насамперед поговорити з керівником військкомату і пояснити, що він планує підписати контракт», — пояснює юрист.

Як працює Служба військового капеланства і як туди потрапити?

Служба військового капеланства — це окрема структура у складі ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та інших законних військових формувань. 

Офіційно Службу військового духовенства (капеланську службу) запровадили у 2016 році. А службу військового капеланства як самостійний структурний підрозділ запустили на початку вересня.

"Усі військові капелани з 31 грудня 2022 року будуть проходити військову службу за контрактом, не по мобілізації. 

Вони підписують контракт на проходження військової служби, як будь-який офіцер, починаючи від командира взводу, закінчуючи Головнокомандувачем", — пояснює начальник Служби військового капеланства Олексій Терещук.

Мінімальний контракт — 3 роки.

Щоб стати капеланом, людина має бути громадянином України, а також представником релігійної організації, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства і має право на здійснення релігійної діяльності. 

"Щоб стати військовим капеланом, треба отримати мандат для здійснення душпастирської опіки — це документ, на кшталт ліцензії.

Мандат у нас видає Державна служба з етнополітики та свободи совісті відповідно до квот, які подає Міністерство оборони — це запит на певну кількість посад за кожною релігійною організацією", — пояснює Олексій Терещук.

Якщо священник хоче бути військовим капеланом, він має звернутися до своєї релігійної організації з відповідним проханням. 

«У Православній церкві України є Синодальне управління військового духовенства. Тобто підрозділи, які займаються саме військовим капеланством у православній церкві. Вони є у кожній організації — у греко-католиків, у протестантів», — пояснює Терещук.

Після того, як священник звернувся до свого релігійного керівництва, вони формують пакет документів для ДЕСС. Процедура прописана у постанові Кабміну, яка регулює порядок видачі та отримання мандатів. 

Якщо священник відповідає вимогам, він отримує мандат на право здійснення душпастирської опіки. 

«У кожній релігійній організації є певна кількість посад у війську. Наприклад, у релігійної організації є 500 квот, тобто вони можуть завести 500 капеланів», — додає начальник служби.

Людина може стати капеланом, тільки якщо у релігійної організації є для неї квота, тобто є запит від військовослужбовців на здійснення душпастирської опіки саме цією організацією. 

Важливо, що капеланом може бути представник будь-якої законно зареєстрованої релігійної організації, зокрема, не лише християнської. Капеланами можуть бути імами, а також у ЗСУ є юдейський капелан Гілель Коен.

«Капелан має прийти до військової частини, отримати від командира письмову згоду. З мандатом і згодою він йде у військкомат. Там є визначена процедура атестації, після якої громадянин розпочинає військову службу за контрактом», — каже Олексій Терещук. Підписавши контракт, священник отримує первинне військове звання молодшого лейтенанта і призначається на посаду «військовий капелан».

Військові капелани — це військовослужбовці, які забезпечуються формою та амуніцією, отримують медичний і соціальний захист, як і інші контрактники. 

Тому уявлення про капеланство як про «альтернативну» службу — хибне, наголошує Олексій Терещук.

У військового капелана є помічник — старший солдат, який у разі небезпеки застосовує зброю.

Сам капелан не має права використовувати зброю.

Для капеланів розроблена спеціальна 6-тижнева програма підготовки, яку проходять на базі вищого навчального військового закладу. 

Водночас, капеланство не передбачає перебування лише в тилу.

Як повідомлялося, в Україні хочуть обмежити термін служби мобілізованим.