Личаківський районний суд Львова оголосив вирок у справі 38-річного Андрія Муранця, відомого у кримінальних колах як «Кіпіш», якого вважали так званим «смотрящим» за містом Шептицький (до 2024 року - Червоноград) та Сокальським районом. Про це йдеться у рішенні суду, опублікованому в червні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пише видання "Детектив Info".

Йдеться про історію зразка "Кіпіша" та 5 його поплічників судили за наслідками подій майже п'ятирічної давнини. Тоді силовики повідомили про викриття членів злочинного угруповання на чолі зі "смотрящим", які "кошмарили" льівського підприємця Романа Валько, змушували його відмовитись від претензій щодо повернення заборгованих йому понад 150 тис. дол. та поставили "на лічильник".

Постфактум затримання у лютому 2021 Муранець, за плечима якого на той момент вже було три судимості (зокрема, за вбивство, розбій та крадіжку), отримав претензії у вимаганні (ч.2 ст.189 КК України), незаконному зберіганні зброї (ч.1 ст.263 КК України) та за нормами "антизлодійського закону".

Провину в усіх інкримінованих йому злочинах Андрій Михайлович відкидав. Достойник заявив, мовляв не здійснював вимагання грошей у комерсанта з "Радіоринку" (хіба що плюнув останньому в обличчя під час однієї з зустрічей), а звідки його ДНК виявили на вилученому в авто пістолеті - він гадки не має. Суддя Грицко критично поставився до цих тверджень, та визнав доведеною провину Муранця за відповідними епізодами, призначивши покарання у вигляді 4 років позбавлення волі (з яких зарахував у відбуття покарання період, коли авторитет перебував у СІЗО протягом 21 місяця, із додатковим застосуванням так званого "закону Савченко").

Більш знаковим виявилося вирішення питання щодо закидів на адресу "смотрящего" в царині норм "антиворовського закону".

Держобвинувачення намагалося довести дотичність обвинуваченого до "кримінального світу" листами з Личаківської колонії №30, де Муранця (в період відбуття ним покарання за вбивство) ідентифікували як "бродягу" та "смотрящего" за установою, аналогічними довідками місцевого УСР Нацполіції та протоколами НСРД, де певні особи обговорювали між собою новину щодо затримання "Кіпіша" зразка лютого 2021 року із використанням фраз: "вся тюрма гудить, "Кіпіш" буде смотрящим, он там вже всі карочє, списки всьо перетряхивают, "Кіпіш" ще не заїхав, а він вже там буде смотрящим"; "ну в Інтернеті, просто, тіпа написано, шо така історія, шо то двісті тисяч туда-сюда, в новинах Червонограду, шо захоплений тіпа той злочинець, тіпа отсідєвший. Ну так культурно пише, шо це він собі зробив угрупав бандітів, п'ятеро чоловік від 43 років, не писало ім'я та фамілія, писало шо тіпа в дужках тіпа (смотрящий за Червоноградським районом)".

На це Муранець пояснив: під час відбуття раніше призначеного йому покарання в колонії жодного впливу на засуджених не вчиняв, а повагою серед останніх користувався, оскільки був капітаном футбольної команди і в певних колах його називали "Кіпіш".

Суд, вивчивши ці та інші докази в комплексі, дійшов переконання щодо виправдання "Кіпіша" від закидів у порушенні норм "антизлодійського законодавства" на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, "оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим".

Ще п’ятеро фігурантів справи також постали перед судом. Більшість із них отримали по 5 років позбавлення волі умовно — з випробувальними строками від 2 до 3 років. Один з обвинувачених був виправданий щодо епізоду з вимаганням, але засуджений за пособництво у викраденні.

Деякі з підсудних визнали провину, пішли на угоду зі слідством та частково відшкодували шкоду потерпілому. Крім того, понад мільйон гривень застав, внесених за обвинувачених, суд постановив перерахувати на потреби Збройних сил України.