Близько 9 % чоловіків-негідників в Україні вважають, що побиття жінки є нормальною поведінкою
![desktop_YLfY_1053041-4069117-7](/uploads/media/97/0a/970ac7ed0137ceb9358e4e004092faf7_orig.jpg)
Понад 1 млн українок щороку зазнають фізичної чи сексуальної агресії або тиску у родині. До поліції звертається тільки щодесята жертва домашнього насильства. Про це на прес-конференції, присвяченій старту інформаційної кампанії в Україні «Говори проти насильства», заявив представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) Павло Замостьян, повідомляє «Укрінформ».
«Близько 9 % чоловіків в Україні кажуть, що це нормально бити жінку. Фонд ООН ставить собі за мету принаймні вдвічі скоротити цю цифру і довести її до нуля. Для цього треба, насамперед, говорити про ці проблеми, а не мовчати. Говорити не лише у колі фахівців, а й у суспільстві. Насильство в Україні, за нашими підрахунками, коштує щорічно понад 200 млн грн. Це гроші, які витрачають і жертва, і держава. Можливо ця сума далеко недооцінена, бо не всі звертаються по допомогу. Та й система реагування на насильство вимагає розвитку, створення та удосконалення», — зазначив Замостьян.
Він підкреслив, що відсутність насильства і почуття захищеності — це основні чинники стійкості і родини, і громади.
![](https://varta1.com.ua/wp-content/uploads/2018/11/desktop_YLfY_1053041-4069117-7.jpeg)
1 листопада в Україні стартувала інформаційна кампанія «Говори проти насильства» з протидії насильства у сім’ї. Метою кампанії є навчити українців розпізнавати «невидимі» форми домашнього насильства та реагувати на його прояви у своїй родині. Понад 1 млн українок щороку зазнають фізичної чи сексуальної агресії або тиску у родині. До поліції звертається тільки щодесята жертва домашнього насильства. Щороку від 1 до 3 млн дітей в Україні стають свідками або жертвами домашнього насильства, зокрема, психологічного та морального. Щодругий громадянин України вважає, що шльопнути дитину по сідницях не є проявом насильства. 10 % вважають, що фізичне покарання дітей — це нормально у родині і не має до насильства жодного відношення. Лише третина сприймають демонстративне ігнорування дитини як насильство.