За результатами проведених позапланових перевірок телеканалів «Інтер» і «СТБ», які проводилися на звернення Служби безпеки України та громадян М. Ковбика і Є. Корнєєва, Національна рада 22 березня оголосила їм попередження. Підставою стала трансляція в грудні 2017 р. – січні 2018 р. фільмів за участі акторів, котрі внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Про це пише Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.

Регулятор своїми рішеннями визнав порушення ПрАТ «Телеканал «Інтер»  (ліцензія на мовлення в багатоканальній мережі МХ-1) і ПрАТ «Міжнародний медіа центр – СТБ» (ліцензія на мовлення в багатоканальній мережі МХ-2) абзацу 10 частини другої статті 6 і пункту а) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Телеканал «Інтер» 30 – 31 грудня 2017 року і 1 січня 2018 року демонстрував фільми «Москва сльозам не вірить» за участю Олега Табакова (30.12.2017 о 15:10) та «Іронія долі, або З легкою парою!» за участю Валентини Тализіної (31.12.2017 о 18:00 та о 20:30, 01.01.2018 о 12:50).

Телеканал «СТБ» показав чотири фільми: «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» за участю Наталії Варлей (17.12.2017 об 11.15, 19.12.2017 о 09.00, 29.12.2017 о 08.35);  «Іронія долі, або З легкою парою!» за участю Валентини Тализіної (29.12.2017 о 13.25, 31.12.2017 о 17.55); «Москва сльозам не вірить» за участю Олега Табакова (22.12.2017 о 14.15, 31.12.2017 об 11.00, 01.01.2018 о 18.00) та «Любов і голуби» за участю Олександра Михайлова (15.12.2017 о 07.35, 18.12.2017 о 10.50, 22.12.2017 о 12.15).

Відстоюючи позицію телеканалів на засіданні Національної ради, їхні юристи говорили про те, що не бачать порушень норм чинного законодавства у демонструванні цих фільмів. Вони апелювали до Закону України «Про кінематографію», який дозволяє демонстрацію фільмів, якщо вони вироблені до 1991 року. Представник «СТБ» Марина Корнієнко зауважила на тому, що цей закон також регулює демонстрацію фільмів і на телебаченні, а тому, на її думку, Національна рада при ухваленні рішення має зважати і на нього.

Зі свого боку члени Національної ради наголосили, що керуються Законом України «Про телебачення і радіомовлення», який містить пряму норму про заборону трансляції аудіовізуальних творів, одним із учасників  яких  є  особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу  національній   безпеці. Член Національної ради Сергій Костинський також висловився про те, що наявність виданих посвідчень на право демонстрування фільмів автоматично не дозволяє їх показ на телеекранах, оскільки ними охоплено кілька прав демонстрування – в кінотеатрах, для домашнього перегляду тощо. А Закон «Про телебачення і радіомовлення» накладає обмеження на показ радянських фільмів на телеекранах за умови участі в них артистів із Переліку.

Член Національної ради Валентин Коваль запитав, які обставини змусили телеканали, які знали про неоднозначність тлумачень законодавчих норм, показувати ці фільми, що безліч разів були в ефірі, яку проблему програмування вирішувала їх трансляція? Однак відповіді на це питання не прозвучало.

Заступник голови Національної ради Уляна Фещук наголосила, що внесені до законодавства про кінематографію зміни, які дозволяють транслювати фільми, вироблені до 1991 року, є чинними вже близько року. Але чомусь саме на Новий рік телеканали вирішили масово заполонити ними ефіри. Вона нагадала телеканалам про соціальну відповідальність перед суспільством.  

Утриматися від трансляції радянського минулого закликала і перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк. За її спостереженнями, чим більше гібридна війна набирає обертів, чим ближче було до виборів у Російській Федерації, тим більше на наших екранах з’явилося радянських фільмів. Вона також сказала про те, що спільна позиція, яку обрали телеканали у цьому питанні, абсолютно не схожа на ту саморегуляцію, якою вона має бути. Адже коли йдеться про вироблення кодексу мовлення, яким керуються мовники у більшості країн світу, то знаходиться «тисяча причин, чому цьому треба опиратися». Тож у саморегуляції, про яку говорили представники каналів, треба бути послідовними і саморегулюватися в усьому.

Своє давно сформоване переконання про те, що топ-менеджерам телеканалів необхідно побувати на передовій, повоювати, щоб цілковито усвідомити відповідальність медіа перед суспільством, висловив голова Національної ради Юрій Артеменко. Тільки в такий спосіб, вважає він, топ-менеджери можуть позбутися радянських чи проросійських ілюзій. 

Відповідальний секретар Національної ради Олександр Ільяшенко поставив представникам телеканалів риторичне запитання про популяризацію акторів, які внесені до Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці. «Якщо ви згодні, що цих осіб не можна показувати у фільмах після 1991 року через їхню позицію, чому вважаєте, що до 1991 року можна? – Немає різниці. Це та сама популяризація».

Про наявність колізії в законодавстві висловився член Національної ради Олег Черниш, на його думку, її мали б усунути законодавці.

Неодноразово під час обговорення звучали думки членів Національної ради про те, що регулятор готовий доводити свою правоту і в судових інстанціях, оскільки діє в межах і в спосіб, передбачений законом.

Під час розгляду цього питання на засіданні Національної ради бути присутні громадські активісти, ветеран АТО, які заявляли про необхідність застосування до телеканалів, які й далі пропагують російських діячів культури, котрі підтримують анексію Криму та агресію РФ на сході країни,  санкцій, передбачених законодавчими нормами.