Судова система тисне на депутатів Бібрської ОТГ

Сьогодні депутати Бібрської міської ради захищають не просто своє право на вільне голосування. Вони відстоюють право кожної громади в Україні на самоврядування, вільне від судового та адміністративного тиску.

 У Бібрській міській ОТГ проста земельна справа перетворилась на прецедент судового впливу на місцеве самоврядування задля прийняття “правильного” рішення. Про це пише Галінфо.

В жовтні 2023 року Бібрська міська рада надала громадянці Тамарі Гавришків дозвіл на розробку проєкту землеустрою. Цей факт повністю спростовує закиди у нібито упередженому ставленні чи бажанні заблокувати її ініціативу з самого початку. Рада діяла конструктивно та в межах закону.

Однак, коли готовий проєкт був представлений на затвердження, у депутатів, вочевидь, виникли до нього серйозні питання. Протягом 2023-2024 років позивачка подавала свої заяви п'ять разів, і щоразу питання виносилося на розгляд сесії. Жодного разу рада не відмовилася його розглядати. Проте під час демократичної процедури голосування проєкт не набирав необхідної кількості голосів.

Саме цей результат — відсутність більшості голосів «за» — суд у своєму рішенні від 3 червня кваліфікував як «протиправну бездіяльність». Таким чином, було створено небезпечний прецедент: право депутата утриматися або проголосувати проти, висловлюючи волю своїх виборців, було фактично прирівняне до незаконного вчинку.

“Відтак, звернення позивача не були вирішені відповідачем належним чином, що свідчить про протиправну бездіяльність ради, яка не може утриматися від прийняття рішення, що входить до виключної компетенції цього органу місцевого самоврядування”, - зокрема зазначено в рішенні суду від 03.06.2025 за номером 127833961.

Використовуючи це суперечливе рішення як важіль, позивачка пішла далі. Коли рада, виконуючи припис суду, повторно розглянула питання 13 червня з тим самим результатом пані Гавришків подала відозву — з вимогою накласти на дев'ятьох конкретних депутатів персональні штрафи на загальну суму понад 120 тисяч гривень.

«Це вже не про право, а про силу, — ділиться думками депутат Бібрської територіальної громади Мар'ян Наугольник — Нам чітко дають зрозуміти: або ви голосуєте так, як потрібно одній людині, або будете платити з власної кишені. Це пряме залякування та втручання у діяльність органу місцевого самоврядування».

На цьому тлі все більш тривожно виглядає факт, що позивачка є матір'ю прокурора Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Руслана Гавришківа. І як зокрема вказано в декларації прокурора, у власності його матері перебувають дві земельні ділянки, загальною площею 9000 м.кв. на Львівщині та одна ділянка площею 4 гектари в селі Кочубеївка, що на Херсонщині. Крім того, в дружини пана Руслана у власності перебуває ще 8 земельних ділянок на території Львівської області, загальною площею 13 гектарів.

Нинішня ситуація навколо Бібрської міської ради має глибоке коріння та не є унікальною. Це фактично повторення сценарію, який був випробуваний ще у 2016 році. Тоді позивачем проти ради виступала Іванна Гавришків, дружина того ж прокурора, і предметом позову було аналогічне земельне питання. Вже тоді була застосована та сама юридична схема: відсутність необхідної кількості голосів депутатів на сесії була оскаржена в суді як «протиправна бездіяльність». І тоді суд також став на бік позивачки, створивши прецедент. Таким чином, нинішні події — це не просто боротьба громадянки за свої права, а використання відпрацьованої роками схеми, де судове рішення стало інструментом для подолання демократичної волі місцевих депутатів. Цей багаторічний тиск з боку однієї родини ймовірно пояснює послідовну та принципову позицію депутатів.

Відповідно агресивна судова тактика, помножена на родинні зв'язки в правоохоронних органах, викликає обґрунтовані питання щодо можливого тиску з метою отримати майнову вигоду в обхід демократичних процедур.


varta1.com.ua: Новини

Коментарі

Читайте також
У Львові рятують захисника, який три доби провів пораненим під обстрілами

У Львові рятують захисника, який три доби провів пораненим під обстрілами

Через постійні обстріли поранений Руслан ніяк не міг вибратися з посадки. Просидів там два дні. І лише на третій дочекався відносного затишшя, покинув лісосмугу та ще понад добу добирався до точки евакуації.