Вже три роки Львівська міська рада вдає, що намагається затвердити історико-архітектурний опорний план міста (ВІДЕО)

Вже три роки Львівська міська рада ніяк не впорається з затвердженням історико-архітектурний опорний план. Натомість будувати в центральній частині міста фактично можна що завгодно і як завгодно. Наскільки дозволить виконком. Про це йдеться у матеріалі “Наші гроші”.

Міністерство культури та інформаційної політики взагалі проти того, щоб погоджувати будь-яке будівництво в історичній частині міста без затвердженого історико-архітектурного опорного плану. У Львівській міській раді ж трактують законодавство по-своєму, по-львівськи.

Факт того, що Львів прийнятий до історичної спадщини ЮНЕСКО, означає, що міська влада зобов’язується дбати про пам’ятки культури. І для цього їй потрібен своєрідний збірник правил та заборон — історико-архітектурний опорний план. Таку вимогу висунув Мінрегіонбуд для історичних місць, щоб зменшити корупцію та зберегти історичні пам’ятки.

«Історична частина міста — це наш діамант. Наше завдання — щодня ці грані робити яскравішими», — заявляв десять років тому міський голова Львова Андрій Садовий.

Для цього в міській раді існує управління охорони історичного середовища, яке очолює Лілія Онищенко-Швець. В обов’язки працівників входить контролювати забудову історичного ареалу міста.

А погоджує будівництво у Львові виконавчий комітет міської ради на чолі з Андрієм Садовим. До його складу входять чиновники і підприємці, які на засіданнях вирішують — видати містобудівні умови та обмеження забудовників чи ні. Без цього документа неможливо розпочати будівництво.

Найзапекліші обговорення на засіданнях виконкому починаються тоді, коли йдеться про будівництво в центральній частині Львова. Активісти скаржаться на надмірну висоту, яку збирається погодити виконком, або ж на вигляд чи взагалі доцільність забудови.

Натомість мер Львова просуває свою ідею — забудувати центральну частину міста «пам’ятками архітектури XXI століття».

Усі ці дискусії були б менш палкими, якби Львів мав затверджений історико-архітектурний опорний план. Ще до січня 2019 року міська рада повинна була подати його на погодження Міністерству культури та інформаційної політики. А сам документ з правилами забудови мав би стати частиною генерального плану, яким зобов’язана користуватися міська рада.

Натомість вже три роки Львівська міська рада затягує затвердження ІАОП, а члени виконкому активно погоджують будівництво в центрі міста.

Редакція «Наші гроші. Львів» порахувала, що від початку 2019 року і до кінця липня 2021 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив 110 містобудівних умов та обмежень в межах історичного ареалу міста. Це — 25 % від загальної кількості усіх виданих 445 містобудівних умов та обмежень за цей період.

Ми вибрали з цього переліку три найбільш гучні будівництва в центрі Львова, і перевірили, чи могли б їх дозволити, якби Львів мав затверджений ІАОП. Спойлер — ні, не в такому вигляді.

Будівлю готелю на вул. Петра Дорошенка, 2 міський голова Андрій Садовий хотів бачити «пам’ятником за життя» бізнесменові, депутатові Львівської обласної ради від «Європейської солідарності» Григорію Козловському. Виконавчий комітет дозволив йому замість МАФів побудувати 22-метровий готель з торговими приміщеннями та конференц-залом.

Однак, якби Львів мав затверджений ІАОП, то такої висоти виконком не міг би дозволити. У проєкті документу вказано, що максимально для цієї території дозволено 18 метрів забудови — тобто на 4 метри нижче, аніж вирішив виконком. Усе тому, що ділянка розташована на території комплексної охоронної зони пам’яток центральної частини міста.

Погодити готель на площі Адама Міцкевича, 9 для власника мережі заправок «ОККО» Віталія Антонова було б ще складніше. У проєкті ІАОП ділянка будівництва розташована на території ансамблю історичного центру Львова в зоні «Середмістя». Якщо тут і можна дозволити бодай якесь будівництво, то зі значними обмеженнями.

З проєкту ІАОП бачимо, що тут могло бути три варіанти розвитку. Перший — будівництво лише в габаритах втраченої історичної споруди зі спеціальним проєктом. Другий — реконструкція з відтворенням історичного вигляду фасаду. Або ж відтворення втраченої будівлі, але з обґрунтуванням її доцільності.

Будівництво на площі Міцкевича. Фото: Назар Салабан, “Наші гроші”

Натомість виконавчий комітет проголосував «за» будівництво нового готелю висотою 25 метрів. Вже після погодження будівництва забудовник провів закритий архітектурний конкурс, де перемогла польська архітектурна студія «Kuryłowicz & Associates».

Сам же міський голова Андрій Садовий на засіданні виконкому використав такий аргумент на захист готелю: «Ви хочете, щоб там ця яма була ще років десять?». Нагадаємо, на місці майбутньої будівлі майже 20 років була занедбана ділянка, на якій знесли кам’яницю. Спочатку міська рада мала ідею відновити будинок, однак згодом від неї відмовилася.

А нещодавно, 9 липня, виконком погодив ще одне будівництво в центрі Львова, яке негативно сприйняли і активісти, і архітектори. Це — житловий будинок висотою 22 метри на вул. Ємельяна Поповича, 6 поблизу проспекту Тараса Шевченка. До цього будівництва дотичний забудовник, депутат Львівської міської ради Назарій Бербека.

Згідно з ІАОП, ділянка житлового будинку розташована в межах охоронної зони комплексу «Цитаделі». Тут хоч і дозволено будівництво на місці втрачених або малоцінних будівель, але воно повинно бути не вище 18 метрів — вказано в проєкті ІАОП.

«Немає чіткої норми»

Саме ж Міністерство культури та інформаційної політики вважає погодження усіх будівництв в межах історичного ареалу сумнівним.

«Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок для нового будівництва та/або реконструкції зі зміною існуючих параметрів забудови в межах історичного ареалу Львова після 1 січня 2019 року і дотепер є неправомірним», — йдеться у відповіді Міністерства культури громадській організації «Народна дія Львова».

У відповіді редакції «Наші гроші. Львів» Мінкульт вказав, що «ситуація, що наразі склалась в історичних населених місцях, де відсутні ІАОП, є достатньо загрозливою… та, на наш погляд, ставить під сумнів законність надання… містобудівних умов та обмежень».

Натомість очільниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець про таку неправомірність не знає.

«Немає чіткої норми в законодавстві», — зазначила вона редакції «Наші гроші. Львів».

В недалекому минулому її позиція була більш категоричною.

«Добре було б накласти мораторій на нове будівництво в центральній частині міста в межах історичного ареалу. Принаймні до часу опрацювання… правил забудови», — ще у 2013 році казала очільниця управління охорони історичного середовища.

Різні архітектори — різні позиції

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев також не бачить причин не погоджувати будівництво забудовникам, поки немає ІАОП.

«Законом не передбачено такої підстави відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, як відсутність у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану», — зазначив він у відповіді на запит редакції «Наші гроші. Львів».

При цьому він стверджує, що у різні періоди Мінкульт змінював свою позицію щодо погодження будівництва без ІАОП.

«Якщо роз’яснення щодо містобудівної документації, на думку Міністерства культури, належить до компетенції Мінрегіону, то які підстави щодо висловлювання позицій з вказаних питань у Міністерства культури?», — ставить він риторичне запитання.

Окрім того, погляди Мінкульту дещо відрізняються від позиції Мінрегіону, які разом взагалі відрізняються від норм законодавства, каже він.

«Ставши на сторону прихильника однієї позиції, ви опиняєтесь опонентом прихильника іншої позиції. А в такому випадку однозначним буде дотримуватися норм чинного законодавства та діяти відповідно до його вимог. А не підтримувати чи заперечувати позиції, які висловлюють органи виконавчої влади», — пояснив свою думку Антон Коломєйцев.

Водночас в смт Чинадієво в сусідній Закарпатській області вважають по-іншому. Там не видають містобудівних умов та обмежень саме через те, що не мають затвердженого історико-архітектурного опорного плану. Чинадієво, як і Львів, входить до Списку історичних населених місць.

«Жодна організація не може погодити будь-яке будівництво в Чинадієво без історико-архітектурного опорного плану, — розповів редакції «Наші гроші. Львів» голова Чинадіївської громади Володимир Андрушко. — У нас безліч проєктів, будівництв не погоджено, всі чекають, поки буде затверджений ІАОП».

Його слова підтвердив редакції «Наші гроші. Львів» і начальник відділу інфраструктури, містобудування та архітектури Мукачівської РДА Василь Кунак. Цей відділ вирішує — погодити будівництво в смт Чинадієво чи відмовити забудовникам.

При цьому і Василь Кунак, і Володимир Андрушко запевнили редакцію, що у них жодних конфліктів з цього приводу ні з ким немає.

«Бо жоден забудовник, який має доброго юриста, не буде за це конфліктувати. Є закон, і там чітко прописано, треба читати сам закон, а не між рядків», — переконаний голова Чинадіївської громади Володимир Андрушко.

Поки маленькі громади на кшталт Чинадіївської готові не погоджувати будівництво, великі міста, як-от Київ, не готові відмовитися від цього. Історико-архітектурний опорний план Києва погодили лише на початку серпня цього року, однак до цього часу в місті продовжували видавати містобудівні умови та обмеження.

Карта усіх 110 МУО в центрі Львова, виданих без затвердженого ІАОП

Поки існує така подвійність трактувань, і Львів не має затвердженого ІАОП, вплинути на забудову в центральній частині міста виглядає неможливим. Виконавчий комітет дозволяє будівництво, Міністерство культури через свої приписи зупиняє, а суд — стає на сторону забудовників.

І все тому, що межі історичного ареалу в місті не затверджені так, як цього вимагає законодавство – тобто Мінкультом. Через це, наприклад, генпідрядник готелю на площі Адама Міцкевича, 9 зупинив дію припису, який зобов’язував його зупинити будівництво.

«Він буде лежати ще хтозна скільки»

Вперше чиновники Львівської міської ради заговорили про роботу над історико-архітектурним опорним планом в 2016 році. Через рік, в травні 2017 року, тендер на його розробку виграло київське підприємство «Інститут культурної спадщини». Фахівці обіцяли розробити документацію за 2,4 млн грн.

Вже в листопаді 2019 року ІАОП погодила консультативна рада з цих питань при Львівській облдержадміністрації. Далі залишилося лише передати документ в Міністерство культури та інформаційної політики. Однак після першого засідання консультативної ради фахівці почали дискутувати про якість документу.

Були зауваження і про «загублені пам’ятки» та переплутані дати та факти. Фахівці зазначали, що документ не має ідеології, а самі розробники «не зрозуміли міста» і не відобразили в ІАОП складної історії Львова.

Це обговорення триває досі.

До того ж Львівська міська рада вирішила, що спочатку межі історичного ареалу повинні затвердити депутати на сесії. Вони досі цього не зробили.

«Міністерство культури знає нашу ситуацію з історико-архітектурним опорним планом, він буде лежати ще хтозна скільки», — переконана Лілія Онищенко-Швець.

Насправді — ні. Погоджувати межі історичного ареалу на сесії Львівської міської ради не потрібно, пояснює головний архітектор львівського ІАОП Михайло Габрель.

«Межі історичного ареалу затверджує лише Міністерство культури та інформаційної політики. Після цього депутати Львівської міської ради можуть затвердити їх на сесії як «акт доброї волі», але це не обов’язково», — зазначив архітектор.

Лілія Онищенко-Швець це визнає, але додає: «Ми хотіли, щоб це було публічно, щоб була ухвала сесії».

Поки Львівська міська рада намагається погодити межі історичного ареалу на сесії, Міністерство культури пише їй листи і просить прискорити подачу ІАОП. Звернення надіслали навіть до міського голови Андрія Садового.

«На жаль, тривалий час це питання не вирішується, відповідні вимоги пам’яткоохоронного законодавства Львівською міською радою ігноруються. Про це Міністерство культури та інформаційної політики поінформовано Львівську обласну прокуратуру», — підсумувало Міністерство культури у відповіді на наш запит.

Через таку політику міської ради з будівництвом в центральній частині міста архітектори бояться, що Львів можуть виключити з Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наприклад, таку думку висловив теперішній керівник управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Петрик, коли виконком погодив готель на площі Адама Міцкевича, 9.

Тоді головний архітектор Львова Антон Коломєйцев такий ризик заперечив, оскільки, за його словами, подібної інформації не надходило.

У ЮНЕСКО вже є приклади, коли через будівництво нових об’єктів місто виключали зі Списку всесвітньої спадщини. У липні цього року свій статус втратило місто Ліверпуль в Британії. Через те, що тут вирішили перепланувати набережну історичного портового кварталу та побудувати новий стадіон, підозрює місцева влада. На думку ЮНЕСКО, зміни призвели до незворотної втрати обличчя міста.

P.S. Як повідомили у Міністерстві культури, в листопаді 2019 року президент України видав указ, згідно з яким на розгляд Верховної Ради повинні винести зміни до деяких законодавчих актів України. Ці зміни мали б поставити крапку в дискусіях, прямим текстом заборонивши будівництво в межах історичних ареалів міст, які не мають історико-архітектурного опорного плану.

Усі оперативні новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!