Російські військові в кінці третього місяця війни все ще не можуть досягти серйозних успіхів на полі бою, а деякі чиновники та експерти передбачають великий контрнаступ України за кілька тижнів. Про це пише Wall Street Journal.

Видання аналізує п’ять сценаріїв закінчення війни в Україні та їх імовірність.

1. Крах росії

Високомотивовані, добре озброєні та тактично вправні українські сили скористалися слабкими місцями російських військових. росіяни боролися зі слабкою логістикою та координацією різних елементів своєї кампанії. Вони постраждали від поганого спорядження та підготовки, а місцями — від низького морального духу. 

Більшість західних аналізів війни показують, що план Б Москви — зосередити сили на сході та південному сході та розширити свій плацдарм на Донбасі — відбувається набагато повільніше, ніж сподівалися росіяни. Очевидний план Москви з оточення українських військ, на думку деяких, виглядає нездійсненним. Тим часом у бій також вступили далекобійні західні гармати M777 та інша зброя. Пентагон каже, що вони вже змінюють ситуацію.

Найкраще, що деякі аналітики можуть сказати про військові дії Москви на сьогоднішній день, це те, що вона не розпалася. «Можна стверджувати, що росіяни досить добре впоралися зі своєю армією, враховуючи тиск, під яким вони перебувають», — сказав Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона. Але, додає він, «армії можуть бути крихкими».

Представники західної розвідки відзначають значні відмови від участі у бойових діях серед російських військ. Вони також сказали, що російські підрозділи, які були розбиті в битві за Київ, були кинуті назад у бій, часто з погано навченими новобранцями. Розвідка оборони Великобританії каже, що використання допоміжних сил, таких як бойовики з Чечні, ще більше ускладнило координацію сил для Росії.

«Я думаю, що тут сценарій, який, можливо, трохи недооцінюється, — це можливість реального колапсу Росії», — сказав Еліот Коен із двопартійної дослідницької групи Центр стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні. 

За словами Коена, навіть інші результати, ймовірно, будуть мати наслідки для Москви. «Я думаю, що на якомусь фундаментальному рівні Путін уже програв», — сказав він. «Мені особисто важко уявити, що він тримається при владі протягом дуже тривалого періоду часу».

2. Крах України

Хоча важкі збитки, завдані українцями російським військам, добре задокументовані, є менше доказів того, скільки постраждали українські сили. Загальнодоступна інформація свідчить про те, що втрати та пошкодження обладнання були значними, але західні оцінки припускають, що втрати становлять лише невелику частину від тих, яких зазнали росіяни з яких, за оцінками Організації Північноатлантичного договору, до кінця березня було вбито, поранено або взято полон 40 тисяч військовослужбовців.

Взяття Маріуполя було довгоочікуваною перемогою Росії, після того як українці, які майже три місяці перебували в облозі металургійного заводу, склали зброю. Збройні сили Москви також чинять на Україну інтенсивний тиск навколо Сєвєродонецька та Лимана на Донбасі, вважають аналітики.

Не маючи достовірних оцінок втрат і втрат техніки, аналітикам доводиться шукати інші підказки щодо стану українських військових.

Один з критеріїв, які використовують аналітики, — це те, як вони борються. Ефективність українських сил також підвищить західна техніка, що вливається в країну.

Майкл Кларк, колишній директор Королівського інституту об’єднаних служб, лондонського аналітичного центру з питань безпеки, сказав, що прохання президента Байдена до Конгресу про довгострокову військову допомогу у розмірі $33 мільярди є сигналом того, що він «зробить усе можливе, щоб Україна не загинула. Це значно знижує імовірність того, що Україна може бути переможеною».

«Я не думаю, що український колапс є ймовірним. Я б майже виключив це», — сказав містер Фрідман з Королівського коледжу Лондона. — «У них є мотивація та імпульс».

3. Глухий кут

Війни часто заходять у глухий кут, в якому жодна зі сторін не наважується програти. Західні чиновники попереджають, що конфлікт може тривати в наступному році або й далі.

«Війна часто є або може бути процесом конкурентного колапсу, коли перемога йде на сторону, яка все ще стоїть, хоча обидва жахливо страждають. Це, безумовно, було те, що сталося в 1918 році», — сказав Коен, говорячи про закінчення Першої світової війни.

За його словами, «можна уявити тупикову ситуацію, якщо ви справді думаєте, що росіяни добре вкопані і витривалі, і зможуть відновити досить жахливі втрати, які вони зазнали». Він сказав, що вважає це непереконливим. За його словами, більш вірогідний сценарій полягає в тому, що українці використовують свою мобільність і тактичну перевагу, щоб вибирати місця для нападу та проникнення в російські рубежі.

Декілька аналітиків заявили, що очікують, що якщо Україна зможе протистояти нинішньому наступу Росії на Донбасі, українці активізують свій контрнаступ у найближчі кілька тижнів, розпочавши критичну фазу війни. Кларк сказав, що російська армія занадто мала, щоб досягти навіть обмежених цілей в Україні. Ключовою довгостроковою перспективою для Москви є те, чи принесуть результати рекрутингові зусилля і чи можна ввести в її постійну армію ще від 150 000 до 180 000 військових. З огляду на необхідність навчання, новобранці не прибудуть на поле бою до кінця року. «Якщо наступного року росіяни зможуть мати більші мобілізовані сили, тоді ми зайдемо в глухий кут», — сказав він.

4. Наступ України

Після перенаправлення своїх сил на схід і південний схід росіяни, схоже, кинулися вести поетапний наступ, іноді використовуючи війська, які були відкинуті від Києва, замість того, щоб виждати час і зібрати великомасштабні сили.

В якийсь момент росіяни перестануть рухатися вперед. На цьому етапі західне озброєння є надзвичайно важливим, вважають аналітики. 

Велика дальність американських гаубиць дозволяє українцям атакувати російські війська, не потрапляючи в зону вогню. Україна також отримує інше західне обладнання, зокрема дрони «Switchblade» і «Phoenix Ghost». 

Якщо українці все-таки просунуться, наступне питання — де вони зупиняться. Мінімальна ціль для України — це контрольні лінії на 23 лютого, за день до російського вторгнення. Це дозволило б Москві контролювати два анклави на Донбасі та Криму, які вона анексувала в 2014 році.

За словами аналітиків, якщо українці досягнуть успіху, зупинка стане політичним викликом для президента України Володимира Зеленського. Була б спокуса відштовхнути росіян ще далі.

Наступальні операції є складнішими, ніж оборонні. Просування через зони, де росіяни вже давно закріпилися, було б амбітним для України. Зовнішній тиск на Зеленського, особливо з боку європейців, щоб обмежити наступ, ймовірно, зросте.

«У той момент, коли західні союзники розходяться щодо того, чи намагаємося ми виграти війну чи припинити її... українцям важче йти шляхом, яким вони йшли», — сказав Кларк.

5. Ескалація

Деякі аналітики зараз турбуються про те, щоб не загнати російського лідера в кут, щоб він не загострив конфлікт, наприклад, застосувавши тактичну ядерну або хімічну зброю на поле бою.

Західні аналітики кажуть, що це можливо, але малоймовірно. Навіть якби на полі бою було використано ядерну зброю, конфлікт автоматично не переросте в обмін міжконтинентальними балістичними ракетами між Росією та Заходом.

Використання ядерної зброї Росією порушить табу на її використання у війні, яке діє з 1945 року. Реакція була б відповідною, сказав Коен: «Я припускаю, що якби путін справді зайшов так далеко, він зіткнувся б з тим, що його накази уникали б виконувати його безпосередні підлеглі».

Використання такої зброї викликало б широке міжнародне засудження і, ймовірно, подальшу ізоляцію російської економіки, в тому числі шляхом потенційного введення так званих вторинних санкцій, спрямованих не лише на російські підприємства, але й на будь-яку компанію, що веде бізнес в росії.

Основним фактором проти використання такої зброї, за словами аналітиків, є те, що вона не дасть переваг у бойових діях, де обидві сторони знаходяться близько одна від одної і де немає великомасштабного зосередження українських сил.

«Одна ядерна зброя на полі бою нічого не дасть для вас. Велика кількість ядерної зброї на полі бою просто створює багато опадів і, ймовірно, знищить частину ваших власних людей», — сказав Фрідман. Хімічну зброю важко направляти та ризиковано для військ, що робить її ще більш неефективною.

Двома іншими мотивами їх використання, в тому числі далеко від полів битв, було б тероризувати країну, намагаючись вплинути на тих, хто приймає рішення в Києві, або заохочувати західні уряди тиснути на Україну, щоб вона прагнула миру. Обидва шляхи гіпотетично правдоподібні, але малоймовірні, вважають аналітики.

Будь-яке використання цієї зброї, ймовірно, втягне Захід глибше в конфлікт. За словами аналітиків, ядерна відповідь західних держав буде малоймовірною, але звичайна військова відповідь ймовірна.

Нинішні червоні лінії, які заважають західним силам проводити повітряні операції в Україні, ймовірно, відпадуть, і стане можливим створення забороненої для польотів зони. Коен сказав, що російський Чорноморський флот може стати потенційною метою Заходу. Враховуючи боротьбу російських ВПС проти України, раціональному гравцю у Москві хотілося б уникати прямих зіткнень із ВПС США та інших західних країн.

Звідси виникає питання, чи є путін раціональним гравцем. «Якщо путін хоче зробити щось абсолютно ірраціональне, він може, але це не означає, що у нас є раціональний спосіб зупинити його», — сказав Фрідман.